Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві

Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві[1]

 

Грошові зобов’язання охоплюють усі сфери суспільного життя і виникають насамперед у сфері приватноправових (цивільно-правових) відносин. Питання про цивільно-правову відповідальність за порушення грошових зобов’язань потребує ретельного вивчення та вдосконалення, що зумовлено, зокрема, нинішньою ситуацією, пов’язаною із кризою неплатежів.

Метою цього аналізу є вивчення практики застосування судами норм законодавства при розгляді цивільних справ про відповідальність за порушення грошових зобов’язань, виявлення складних і спірних питань, що виникають у судовій практиці, розробка пропозицій щодо забезпечення правильного та однакового застосування судами норм права.

Зміст ст. 625 Цивільного кодексу України та сфера її застосування

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі –– ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

[1] Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України Сеніним Ю.Л., науковим консультантом відділу вивчення судової практики управління вивчення та аналізу судової практики Мельник З.П, к.ю.н. та науковим консультантом відділу вивчення судової практики управління вивчення та аналізу судової практики Коноваловою Н.О., к.ю.н.

Детальніше, завантажити:

images Аналіз судової практики в цивільному судочинстві — ст. 625 ЦК

Джерело:

http://www.scourt.gov.ua