Не пропусти

Безпечні харчі. Із квітня виробників продуктів перевірятимуть без попередження

Український споживач буде більш захищеним – виробників перевірятимуть по-новому і без попереджень. 4 квітня набуває чинності Закон «Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Експерти переконують: безпідставно нікого карати не будуть, адже інспектори діятимуть винятково за чіткими інструкціями.

«Цей документ є дуже важливим для того, щоб наш споживач почувався більш упевнено, коли купує харчові продукти. Руйнується підхід до перевірок виробників, що будувався ще за радянських часів, і закладаються нові принципи та стандарти», – пояснює заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.

За її словами, новий закон – це частина реформування всієї системи державного контролю безпечності харчових продуктів в Україні. Свого часу вже був ухвалений закон «Про безпечність та якість харчових продуктів». Тепер Закон «Про державний контроль» визначає, як перевірятимуть виробників на дотримання вимог.

«Кожен оператор ринку (виробник, перевізник, магазин) оцінюватиметься за ступенем ризику. Звичайно, якщо ви продаєте у кіоску запаковані чай чи каву, то ризик буде мінімальним. Такого підприємця перевірятимуть, можливо, один раз на рік. Зовсім інший ступінь ризику у виробництва напівфабрикатів, що працює із сирим м’ясом. До цього підприємця і вимог буде більше, і контроль буде суворіший», – зазначає експертка.

Залежно від того, скільки підприємець набере балів за ступенем ризику, встановлюватиметься частота перевірок. Все, що оператор ринку знатиме, це те, що до прикладу, його перевірять чотири рази на рік, без попередження. Ще до того, як скасували мораторій, про перевірку попереджали за 10 днів, і оператор відповідно мав змогу підготуватися до зустрічі з інспектором.

Кожного оператора ринку оцінюватимуть індивідуально. Оцінку опублікують на сайті Держпродспоживслужби, і кожен оператор зможе з нею ознайомитися.

Перевірку здійснюватимуть у вигляді інспектування та аудиту. На відміну від інспектування, аудит передбачатиме попередження за кілька днів. Якщо підприємець порушує вимоги, то за два дні він нічого вже не зможе привести у відповідність.

«Інспектори ходитимуть з актами перевірки. Раніше їх не було. Акт перевірки – це, по суті, перелік питань, кожне з яких містить посилання на нормативно-правовий акт, де є ця вимога. Якщо інспектор каже, що ваша робоча поверхня, яка безпосередньо вступає в контакт із харчовим продуктом, має бути вологостійкою та гарно митися, то буде посилання на цю вимогу у статті закону. Все це буде у публічному доступі, тож оператор ринку може скачати собі ці чек-листи і сам себе перевіряти. Інспектор може поставити тільки ті питання, які є в чек-листі. Оце, на нашу думку, один із засобів уникнення корупційних ризиків, які були раніше», – зазначає Яна Добідовська.

Зменшити корупційний ризик має і можливість проведення відеофіксації перевірок. Тож підприємці зможуть знімати перевірку на відео. Також закон передбачає ротацію інспекторів, які проводять аудит. Держпродспоживслужба має напрацювати порядок заміни своїх фахівців, аби двічі поспіль вони не перевіряли одного оператора.

Передбачає Закон і заохочення для сумлінних операторів. Якщо підприємець дотримується вимог законодавства, то наступного року його перевірятимуть менше. І навпаки, якщо на виробництві виявляють невідповідність, то наступного року інспектор навідуватиметься туди частіше, ніж передбачено.

«На противагу заохоченням Закон прописує і досить жорстку систему відповідальності за порушення. Це штраф, який для юридичних осіб може сягати близько 70 тисяч гривень. А якщо виробництво небезпечне і несе загрозу життю і здоров’ю людей, то його можуть закрити. З економічної позиції оператору це зовсім невигідно», – розповідає заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні».

Такий механізм контролю дозволить розвиватися сумлінним операторам ринку, які вже зараз вкладають кошти у якість і безпечність продукції, однак часто через ці витрати програють у ціні.

«Ми побачили, що сумлінні оператори ринку схвально відгукуються про Закон. Вони і так виконують вимоги щодо безпечності продукції навіть попри мораторій. Оскільки це потребує вкладення фінансів, то довгий час вони були у нерівному становищі із недобросовісними операторами, які нехтували вимогами і мали можливість здешевити свою продукцію за рахунок цього. Наразі ми змушені констатувати: український споживач віддає перевагу саме дешевшому товару», – зазначає експертка.

Загалом творці Закону вважають, що він дисциплінує операторів ринку, а споживач матиме менше ризиків вжити небезпечний продукт.

«Ми сподіваємося, що система контролю запрацює належним чином – оператор ринку буде чітко розуміти, що контроль існує, що він побудований на чітких принципах, які буде знати безпосередньо і сам підприємець. Він також знатиме, що за порушення на нього чекає покарання. Коли кожен оператор ринку знатиме, що до нього прийдуть з перевіркою, то з часом це все-таки впорядкує належне виробництво харчового продукту. Не важливо, чи це буде молокозавод чи ларьок із шаурмою», – додає Яна Добідовська.

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадське телебачення: Черкаси» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Джерело: