Не пропусти

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 06.11.2017 пo 12.11.2017

Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 06.11.2017 пo 12.11.2017

Зустрічна перевірка, що саме відбувається

З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (п. 73.5 ст. 73 ПКУ).

Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.
Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

Формою запиту на проведення зустрічної звірки передбачено, що контролюючий просить протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання запиту, надати інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків за вказаний період.

Зустрічні звірки не є перевірками і ппроводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами проведеної зустрічної звірки складають довідку у двох примірниках, яку підписують суб’єкт господарювання або його законний представник і посадові особи контролюючого органу, які її проводили, та реєструють у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

При встановленні фактів, що не дають змоги провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Новий Порядок розстрочення грошових зобов’язань та податкового боргу

Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків» (доопрацьований) оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС України.

Документом передбачено приведення нормативно-правового акта у відповідність із Законом від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до ПКУ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, в частині розмежування повноважень Мінфіну України та ДФС. 
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків підлягає затвердженню Мінфіном України, а наказ Міндоходів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрований у Мін’юсті України 31.10.2013 за № 1853/24385, – визнанню таким, що втратив чинність.

Також Законом № 1797 внесено зміни до ст. 100 ПКУ, зокрема щодо розрахунку розміру процентів за розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, порядку прийняття рішень про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу та механізму повідомлення про них або їх погодження з Мінфіном України, запровадження податкової застави у разі розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання на суму понад 1 млн грн тощо.
Офіційний веб-порталі ДФС України

Неправильно визначений збиток підприємства потрібно виправити

Виправлення від’ємного значення здійснюється платником податків у показниках декларації з ПНП у наступному звітному (податковому) періоді шляхом зазначення виправленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у рядку 3.2.4 Додатка РІ до декларації з ПНП.
Проте, якщо встановлення неправильно визначених показників за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, відбулось за результатами документальної перевірки, визначені й узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку та підлягають сплаті до бюджету без додаткового внесення коригувань/уточнень до податкових декларацій.

Разом із тим, у разі якщо за результатами документальної перевірки зменшено суми від’ємного значення об’єкта обкладення ПНП за минулі звітні (податкові) роки, що перевірялися, то при цьому коригування/уточнення фінрезультату до оподаткування за попередній звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється.
Лист ДФС від 25.10.2017 №2381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Коригування фінрезультату на витрати, при наданні безоплатної допомоги

Фіскали роз’яснюють; згідно пп. 140.5.9 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг при їх безоплатній передачі платником ПНП протягом звітного (податкового) року на користь неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такої передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. 
Якщо сума наданої неприбутківцям безоплатної допомоги буде більше ніж 4% прибутку, підприємство при використанні податкових різниць зобов’язане збільшити фінрезультат на суму перевищення.
Лист ДФС від 30.10.2017 №2448/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Коригування фінрезультату при наданні безповоротної фінансової допомоги

Фіскали нагадують: не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику ПНП на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Такі операції відображаються у бухобліку віднесенням до витрат, що зменшують у звітному періоді її надання фінрезультат і в податковому обліку такий фінрезультат на суму цієї допомоги не коригується.
Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є платник єдиного податку, то фінансовий результат до оподаткування надавача такої допомоги – платника ПНП коригується (збільшується) відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ. Проте коригування мають робити лише ті, хто зобов’язаний коригувати фінрезультат або робить це добровільно (пп. 134.1.1 ПКУ).

Причина (мета) надання такої безповоротної допомоги значення для цілей оподаткування ПНП не має. 
Лист ДФС від 03.11.2017 №2497/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Відмова в реєстрації ПН в ЄРПН не є підставою для зменшення витрат за даною операцією

Підставою для формування витрат для визначення об’єкта оподаткування ПНП є первинні документи, які складені згідно з вимогами чинного законодавства.
Податкова накладна є не первинним, а податковим документом, на підставі якого формуються дані податкового обліку з ПДВ.

Таким чином, при наявності первинних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують реальність господарської операції, відмова у реєстрації податкових накладних продавця в ЄРПН не є підставою для невіднесення покупцем до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування ПНП за такою операцією.
Лист ГУ ДФС у Чернiгiвськiй області від 06.11.2017 № 2526/ІПК/10/25-01-12-02-06

ПДВ при експорті товарів за нижчою ціною придбання

До загального обсягу операції, яка оподатковується ПДВ за ставкою 0%, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту

При цьому 0% ПДВ застосовується до такої операції незалежно від умов постачання, визначених правилами ІНКОТЕРМС.
Лист ДФС від 03.11.2017 №2507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Якщо у реєстрації ПН відмовлено, чи визнаються витрати?

Строк для подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК ДФСУ роз’яснила: згідно з п. 5 Постанови №485 скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.
А також фахівці роз’яснили, що датою подання скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК є дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС у разі:

  • якщо скарга подана безпосередньо до ДФС;
  • якщо скарга надіслана поштовим відправленням;
  • відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі).

Відлік 10 календарних днів, передбачених для оскарження рішення комісії ДФС, розпочинається з дня наступного за днем отримання платником податків рішення комісії ДФС.
Підкатегорія 133.01 ресурсу “ЗІР”

Зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ

Оприлюднено проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників ПДВ», яким передбачено ряд змін, зокрема:

  • уточнюються повноваження територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до функцій, визначених ПКУ (Контролюючі органи в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС та ДПІ, які їм підпорядковуються, реєструють, ведуть облік та здійснюють анулювання реєстрації платників ПДВ, що перебувають на їх території);
  • унормовується питання реєстрації платником ПДВ особи, утвореної шляхом перетворення платника ПДВ (якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення);
  • рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ може прийматись заступником керівника контролюючого органу або уповноваженою особою.

Офіційний сайт ДФС України

Які підстави для відмови в реєстрації РРО

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, відповідно до до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 № 547, протягом 2 робочих днів після отримання документів, визначених у п. 4 зазначеної глави, якщо:

  • РРО вже зареєстрований;
  • модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
  • РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;
  • ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
  • документи подано не в повному обсязі;
  • в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
  • відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
  • суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Відмову в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання із зазначенням підстав для такої відмови.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 Касова книга в електронній формі

Фіскали роз’яснюють: ц відповідності до п. 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

При роздрукуванні «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а при роздрукуванні в кінці року — їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».
«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства — юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Плату за земельні ділянки садівничих товариств платять члени садівничого та товариства

Податкові зобов’язання з плати за земельні ділянки, призначені для колективного садівництва та передані у приватну власність фізичних осіб — членів Товариства, виникають у таких членів, а за землі загального користування – у Товариства.

Загальні засади використання садівницькими товариствами земельних ділянок визначено ст. 35 Земельного кодексу України, зокрема використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. При цьому громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Разом з тим, землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
Лист ДФС України від 01.11.2017 N 2471/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Розмір екоподатку не збільшиться при перевищені лімітів на розміщення відходів

Суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному Кодексом, тобто на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу (п. 249.6 ст. 249 ПКУ

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.
За матеріалами ДФС України у Тернопільській області

Підприємець здійснючи роздрібний продаж в магазині

на території ринку, не може бути спрощенцем І групи

Підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку І групи, оскільки, до І групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.
Торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату України від 26.07.2005 № 209).
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Ставка ПДФО при отриманні іноземного доходу

У разі отримання у 2017 році платником податку — фізичною особою — резидентом іноземних доходів (дивідендів) їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою ПДФО у розмірі 9 % та військовим збором — 1,5 %.
Лист ДФС України від 03.11.2017 № 2514/З/99-99-13-02-03-14/ІПК

Податковий агент при продажу нерухомості

Фіскали нагадують: якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є, зокрема, юридична особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником від такого продажу (обміну).
Дохід, отриманий фізичною особою — резидентом від продажу протягом звітного податкового року житлового будинку, включаючи земельну ділянку, на якій розташований такий будинок, одержаних у спадщину, не оподатковується. При цьому зазначена земельна ділянка не повинна перевищувати норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення.
Юридична особа як податковий агент відображає відомості щодо доходу від операції з продажу нерухомого майна у формі № 1ДФ.
Лист ДФС України від 06.11.2017 № 2537/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 ЄСВ не нараховуємо при компенсації працівникам вартості бензину

Фіскали нагадують: не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості паливно-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів.
Згідно з п. 11 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не є базою нарахування єдиного внеску.
За матеріалами ДФС України у Херсонській області

Оплата навчання працівників чи буде ЄСВ?

Базою нарахування ЄСВ для роботодавця є заробітна плата застрахованої особи, крім виплат, що здійснюються за рахунок коштів такого роботодавця, передбачених абзацом другим п. 9 Переліку.
Згідно з аб. 2 п. 9 розділу II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, ЄСВ не нараховується на витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме на витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів.
Лист ДФС України від 06.11.2017 № 2538/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Сплачений ФОПом ЄСВ за поточний рік – витрати наступного року

Відповідно до п. 2 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435, фізична особа — підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Фізичні особи — підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року (аб. 3 част.8ї ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Тобто, фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого ЄСВ за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.
Лист ДФС України від 06.11.2017 № 2536/П/99-99-13-01-02-14/ІПК

Як враховуються премії при розрахунку середньої зарплати

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, крім випадків оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, провадиться виходячи з виплат за 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Порядком не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом двох місяців відпрацьовано хоча б один день, розрахунки проводитимуться виходячи із нарахованої за цей день заробітної плати.

Згідно з п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема, виробничі (місячні, квартальні тощо) премії.
Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Отже, премії, які були нараховані працівникові у розрахунковому періоді (2 місяці), мають враховуватись пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.
Лист Мінсоцполітики України від 02.10.2017 № 2480/0/101-17

 Лікарняний оплачується не завжди

Застрахованим особам, відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

  • у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
  • у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
  • за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
  • за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
  • у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
  • за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію чи медико-соціальну експертну комісію, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
За матеріалами управління Держпраці у Миколаївській області

До 20 грудня слід подати інформацію до військкомату про автотранспорт та водіїв

Пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форми власностi, крім дипломатичних представництв i консульськi установи iноземних держав, представництв iноземних та мiжнародних органiзацiй, iноземцiв та осiб без громадянства мають поінформувати військкомат про наявнiсть транспортних засобiв i технiки, їх технiчний стан, а також про громадян, якi працюють на пiдприємствах, в установах та органiзацiях на таких транспортних засобах i технiцi (відповідно до п. 15 Постанови №1921, яким затверджено Положення про вiйськово-транспортний обов’язок).

Інформацію слід подати до 20 грудня (подається двічі на рік – 20 червня та 20 грудня). Це інформація, а не звіт, тому немає і відповідальності, жодного штрафу за не інформування. Проте у випадку неподання Інформації військомати відмовляють підприємствам у проставлянні відмітки під час державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів.

Якщо на дату подання Інформації у підприємства відсутні власні транспортні засоби, то подавати Інформацію не потрібно

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

Джерело:

Без названия (4)