Не пропусти

Діяльність з майнінгу криптовалют: правове регулювання та судова практика

Інтернет магазин юридичних документів -Юридичний кабінет — онлайн >>>

Майнінг криптовалют це нова ніша українського бізнесу, яка стрімкими кроками піднімає Україну в світовому рейтингу країн з розвитку криптоекономіки і впровадження проектів, заснованих на блокчейн. Бізнес, заснований на видобутку віртуальних грошей, за оціночними даними, не тільки в світі, але і у нас в країні досяг мільярдних оборотів. На початок 2018 року аналітики банку Citigroup визначили розмір українського ринку біткоїнів в $ 2,5 млрд.

За допомогою біткоїнів, ефірів або інших видів криптовалют можна здійснювати оплату окремих товарів і послуг, купувати нерухомість і земельні ділянки. В країнах де операції з біткоїнами офіційно дозволені, такий вид криптовалюти розглядаються як товар або інвестиційний актив і для оподаткування підпорядкований відповідному законодавству. В деяких країнах біткоїни визнані розрахунковою грошовою одиницею, в інших, наприклад, в Японії, є законним платіжним засобом з податком на їх купівлю. Для прикладу, в Китаї операції з біткоїнами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб.

Проте, не дивлячись на впевнені позицій нашої країни в світовому рейтингу, діяльність з майнінгу знаходиться в тіні і потребує прийняття відповідних нормативно-правових актів для здійснення державного регулювання.

Перші спроби регулювання діяльності з майнінгу в Україні на законодавчому рівні.

Представники вітчизняного бізнесу в ІТ-індустрії для нормальної роботи в сфері майнінгу потребують трьох регуляторних кроків: надання криптовалюті офіційного статусу; затвердження спеціального тарифу на електроенергію для майнінгу; надання права кожному громадянину відкривати майнінговую ферму, отримувати від цього прибуток, мати можливість реєструвати свої електронні гаманці, платити податки і конвертувати криптовалюту в гривні. Завдяки забезпечення виконання цих кроків, Україна може отримати легальний і потужний ринок майнінгу, який здатний, враховуючи обсяги, активно продукувати збільшення показників ВВП. Стимулювання розвитку ринку криптовалют призведе до припливу інноваційних технологій і виникнення якісно нової ІТ-інфраструктури. Технологія блокчейн може бути використана як для публічних реєстрів, так і для розвитку платіжних систем в Україні.

Першою спробою державного регулювання майнінгу був лист Національного банку України №29-208/72889 від 08.12.2014 р. та роз’яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти / криптовалюта» Bitcoin від 10.11.2014 р., в яких він надав свій коментар щодо використання біткоїну як типу валют, зазначивши, що віртуальна валюта біткоїн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства. НБУ вважає, що діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих «фінансових пірамід» та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Згідно пояснень НБУ уповноважені банки не мають правових підстав для зарахування іноземної валюти, отриманої від продажу Bitcoin за кордоном на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб – резидентів. Тобто кажучи простими словами, держава не визнає біткоїни валютною цінністю. Національний банк України як регулятор зняв з себе відповідальність за можливі ризики і втрати, пов’язані з використанням криптовалюти біткоїн.

Представники ринку ІТ-індустрії частково погоджується з думкою Національного банку України, що віртуальні гроші це не валюта, але зазначають, що в більшості розвинених країн введено в законодавство таке поняття як «нематеріальний цифровий актив» відповідно на який поширюється право власності.

Якщо вже в країні діяльність з майнінгу не заборонена, то для уникнення будь-яких спекуляцій правоохоронних органів на порушенні кримінальних проваджень за цей вид діяльності, зокрема на підставі кваліфікація дій як фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків, чи відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму, на законодавчому рівні потрібно також легалізувати статус такої діяльності.

Першим віце-прем’єр-міністром України було доручено Мінекономрозвитку, Мінфіну, Мін’юсту, Міненерговугілля разом з Держстатом, Агентством електронного урядування, НБУ (за згодою), НКЦПФР (за згодою), СБУ (за згодою) розробити відповідний проект нормативно-правового акту щодо доповнення Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» пунктом про майнінг, як діяльності із підтримки функціонування розподіленої бази даних, що відповідно має відбуватись у класі 63.11 «оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність». Але, на жаль, ситуація не зрушила з місця і Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» не доповнений таким видом діяльності як майнінг.

 Думка судів щодо майнінгу криптовалют в Україні

З огляду на лист НБУ від 08.12.2014 р. та роз’яснення до нього суди, якими здійснюється розгляд кримінальних справ, в своїй практиці посилаються на ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України», згідно з якою випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються. Посилання судами на ці документи при ухваленні вироку є суперечиливими, адже в силу ч. 4 ст. 56 ЗУ «Про Національний банк України», листи НБУ не визнаються нормативно-правовим актами і не можуть бути використані як норма права. Дивним до речі є той факт, що НБУ серед інших діючих видів криптовалют визнав грошовим сурогатом тільки біткоїн. Отже, виходячи з логіки роз’яснень державного регулятора, якщо особа випускає або використовує інший вид криптовалют ніж біткоїн, то за це не буде жодної відповідальності.

Основна частина судових справ, де фігурує біткоїни як спосіб платежу, стосуються продажу наркотиків, вимагання, заволодіння коштами з чужих платіжних карток, діяльності конвертаційних центрів, організації DDOS-атак і ін.

Однією із схем виведення коштів за кордон з використанням біткоїнів є інвестування  в діяльність іноземного підприємства зареєстрованого в іншій державі. Так, зареєстроване у Великобританії групою осіб з числа громадян України, Португалії та Швейцарії підприємство Planet business management ltd, обіцяючи інвесторам отримання в майбутньому великих прибутків, отримувало кошти від іноземців, в тому числі і громадян України, як інвестицію в нібито розроблений програмний продукт «Кайрос».

Практика винесення рішень судами в цивільних справах показує, що суди не визнають існування біткоїну, з огляду на те, що він не має ознак матеріального світу і не може бути об’єктом судового захисту. Оцінючи лист НБУ від 08.12.2014, де вказується, що випуск віртуальної валюти біткоїн не має будь-якого забезпечення і не контролюється державними органами влади жодної з країн, суди роблять висновок, що біткоїн не забезпечення реальної вартості. Суди не  вважають біткоїн ні річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України, ні продукцією, зважаючи на відсутність  ознак матеріального світу. З огляду на таку позицію, перед тим як підписувати договір надання послуг та акт виконаних робіт до нього, оплата за яким здійснюється біткоїнами, треба розуміти, що в разі несплати замовником виконавцю за надані послуги ваші претензії про стягнення заборгованості так ніхто і не задовільнить.

Вітчизняним державним органам врешті решт потрібно розуміти, що бездіяльність в питанні законодавчого регулювання майнінгу в Україні та відсутність законодавчого визначення статусу криптовалюти породжує нелегалізовану господарську діяльність,  необґрунтовану кримінальну відповідальність, ненадходження податків до Державного бюджету, а також не можливість громадян отримати належний судовий захист своїх прав.

Автор

Євгенія Ковалевська ,

адвокат  Правової групи «Побережнюк і партнери» 

Дджерело