Не пропусти

КРЕДИТНІ КАРТИ ПРИВАТБАНКУ. ЯК ДІЯТИ І ЩО РОБИТИ?

Думаю, що більшість практикуючих юристів та адвокатів стикались зі справами по кредитним картам Приватбанку.

Як діє Приватбанк?

Приватбанк видає особі карточку для отримання виплат (заробітних плати, пенсії, стипендії), а до неї додає ще одну карточку, якою особа може і не користуватись, але якщо їй потрібно буде у невідкладних випадках отримати кредит, то вона активує карточку і зможе зняти необхідну суму. В той же час ми не говоримо про те, що лише Приватбанк за власною ініціативою видає ці картки. Звичайно, серед громадян багато і таких, хто спеціально отримує кредитні карти, знімає кошти, користується ними, але при цьому знають, що ніколи погашати заборгованість, що виникла – не будуть. При видачі картки особу фотографують з карткою в руках, а також дають підписати Анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. В даній заяві маленьким шрифтом зазначається, що при підписанні даної заяви особа погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг.

Наче все нормально, карту отримав, кошти з неї зняв (а в деяких випадках і не знімав) та і Банк не докучає дзвінками про погашення заборгованості. Подзвонить там раз в 3 роки, попросить погасити борг, хоча б гривень 10 на рахунок кинути і все. А потім через років так 5 – 7 приходить позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі 80000 тисяч гривень, а то і більше, коли особа отримала кредитний ліміт у розмірі 2000 – 5000 тисяч гривень. І тоді – то люди прибігають до юристів, тому що не розуміють як таке могло статись і чому Банк так з ними вчинив!

Згадайте новину: Національний банк привів у відповідність до Закону України «Про споживче кредитування» дві методики розрахунку вартості кредитів для населення

Що робити юристу?

Ми не будемо зараз навчати колег або надавати якісь поради. Просто поділимось своїми, як-то кажуть, лайфхаками, та розповімо, як діють наші юристи, після того, як отримаємо документи від клієнта. Отже, перш за все:

-звертаємо увагу на суму кредитного ліміту, зазначену саме в позовній заяві, а також на назву картки, з якої знімались дані кошти. Досить часто, в позовній заяві зазначається, що особа скористалась картою Голд та отримала кредит в розмірі 5000 гривень. При цьому до позовної заяви додається Анкета – заява про видачу кредитної карти Універсальна з кредитним лімітом в 500 гривень. Тобто, виникає запитання – чому Банком використовуються різні дані, по різним картам. А все дуже просто – споживачу було видано карту Універсальна, з кредитним лімітом в 500 гривень, а потім, в телефонному режимі, кредитним ліміт було збільшено до 5000 гривень. Такий ліміт передбачено картою Голд, проте клієнту вона не видавалась.  Але нічого, напишемо так, можливо вони не помітять!

Коритуйтеся консультацією: Сhargeback може виявитися дієвим способом повернути свої гроші

-подивитись в розрахунку заборгованості з якої суми та з якої дати розпочинається цей розрахунок, а також, коли було здійснено останній платіж заборгованості. В позовній заяві завжди зазначається, якого числа було видано карту та надано кредит, а потім вказується на те, що Банк свої зобов’язання за договором виконав, тобто передав кредит у розмірі, визначеному в заяві, а от клієнт, зобов’язання не виконує і тому Банк вимушений звернутись до суду. Але, коли ми дивимось на розрахунок суми заборгованості, то заборгованість починає рахуватись через 2-3 місяці після отримання карти, а то і через рік. Це вказує на те, що Банк клієнту кошти не передавав, тобто у Банка відсутні документи, що підтверджують факт отримання кредиту клієнтом. Також потрібно звернути увагу на те, коли було здійснено останній платіж по погашенню заборгованості, для можливості застосування строків позовної давності. Проте, судові рішення в яких застосовується позовна давність зустрічаються все рідше. Політика Банку наступна – за 2-3 місяці до спливу строку позовної давності, подзвонити клієнту, та попросити кинути на карту хоча б 10 гривень або вони будуть змушені звертатись до суду. Клієнти поповнюють карту і строк позовної давності починає рахуватись з дати останнього платежу. Далі Банк мовчить ще три роки, нараховує відсотки, штрафні санкції, а за 2 місяці до закінчення строків позовної давності – подає позовну заяву про стягнення заборгованості.

-вивчити анкету – заяву, уважно подивитись чи в графі «сума кредитного ліміту» зазначена сума ліміту чи графа взагалі пуста. Як вже зазначалось вище, в позовній заяві вказується кредитний ліміт, встановлений в анкеті – заяві. Але ми часто стикаємось з тим, що в анкеті – заяві, котра додається до позову – кредитний ліміт взагалі відсутній. Тобто, графа, де він має бути зазначений – пуста. В такому випадку, можна говорити про те, що особа не зверталась до Банку з проханням про видачу кредиту, оскільки сума бажаного кредитного ліміту не визначена.

-чи підписувались клієнтом усі частини так званого «кредитного договору». Банк завжди зазначає, що даний договір складається з декількох частин: анкети – заяви, пам’ятки клієнта та умов і правил надання банківських послуг. Як правило, в пакеті документів, що надходять до суду пам’ятка клієнта взагалі відсутня, а умови та правила – ним не підписані. Майже в усіх запереченнях до позовних заяв, представники Відповідача про це зазначають, посилаються на статті Закону України «Про захист прав споживачів», в якому зазначається, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві, а також визначено що саме повинно бути зазначено в кредитному договорі. Такі ж положення містить і Закон України «Про споживче кредитування» (статті 12, 13), що набув чинності з червня 2017 року.

-Чи наявна пам’ятка Клієнта, що є невід’ємною частиною договору, а також чи визначено хоча б в якомусь документі, приєднаному до позовної заяви – відсоткова ставка за кредитом. Досить часто відсоткова ставка встановлюється у розмірі 20,40%, потім в розрахунках збільшується до 36%, а далі – до 40%. При цьому в жодному документі не зазначається яким чином встановлено таку відсоткову ставку, що вказує на порушення чинного цивільного законодавства, оскільки, в частині 2 статті 1056 -1 ЦК України, зазначається, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Вспомните новость: КРЕДИТНЫЕ КАРТОЧКИ – ДОБРО ИЛИ ЗЛО?!

Яка ситуація з судовою практикою?

На жаль, новини невтішні. Вивчаючи судову практику, можу сказати, що справ, в яких Приватбанку відмовляють в задоволенні позовних вимог дуже мало. Навіть якщо суди першої інстанції відмовляють в задоволенні, то апеляційна інстанція задовольняє апеляційну скаргу Приватбанку. При підготовці статті, знайшла для прикладу два судових рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі – ВССУ), в яких Приватбанку було відмовлено в задоволенні позовних вимог. А також окрему думку судді Апеляційного суду Сумської області.

 Справа №755/2307/17 , в якій за рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Приватбанку було відмовлено у задоволенні позовних вимог, а ВССУ, було відмовлено у відкритті касаційного провадження, оскільки, як було зазначено  в ухвалі «згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань». У задоволенні позовних вимог Приватбанку  було відмовлено, оскільки окрім анкети – заяви клієнтом більше не підписаний жоден документ, котрий Банк вважає частиною кредитного договору, а також на підставі того, що пам’ятка клієнта, що є складовою так званого кредитного договору – взагалі відсутня. Саме тому, надані документи вважати кредитним договором – не можна.

Справа №370/2869/15-ц . У даній справі, колегією суддів ВССУ, було прийнято рішення відхили касаційну скаргу Приватбанку. Дане рішення обґрунтовується тим, що Банком не доведено факту видачі карти, про яку йшла мова в позовній заяві (банк надав заяву – анкету по зовсім іншому типу карти), не доведено факту видачі іншого типу карти, а також не доведено факту видачі кредитних коштів; розрахунок суми заборгованості починається з 8000 гривень, а кредитний ліміт було встановлено на 300 гривень.

Вспомните новость:Заплати мобилкой: что дадут украинцам новые правила для мобильщиков

Окрема думка судді Апеляційного суду Сумської області у справі №575/1215/16-ц . Д ана думка, звичайно, не має юридичної сили, проте хочу з Вами нею поділитись, оскільки вона містить положення, що можуть бути використанні нами при складанні заперечень. В окремій думці, суддя звертає увагу на те, що договір клієнтом не підписувався, а тому порушено вимоги чинного законодавства щодо форми договору; в графі кредитний ліміт – не зазначено суми бажаного кредитного ліміту; номер виданої кредитної картки, термін її дії та з якими саме затвердженими Умовами і правилами, тарифами ознайомлена особа та на які дала згоду у анкеті-заяві — не зазначено; анкета – заява не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу, виду виданої кредитної картки та її номеру, тощо.

Сьогодні, суди, у 80% справ стають на сторону Приватбанку. Проте,у більшості таких справ, Відповідач взагалі не з’являється на судові засідання та не надсилає до суду жодних заперечень, суди видають заочні рішення, котрі будуються лише на документах та пояснення Приватбанку. У справах, де з’являються Відповідачі, залучаються юристи/адвокати,  подаються заперечення, витребовуються документи, назначаються експертизи – все – таки є шанс довести свою правоту та отримати судове рішення на користь Клієнта банку.

Пользуйтесь консультацией: Прощение долга банком — Дополнительное благо

Автор консультації: Ольга Антонович, Юрист

Джерело: http://blog.liga.net

Источник