Не пропусти

МАЙНО ПОДРУЖЖЯ БІЛЬШЕ НЕ Є «АПРІОРІ» СПІЛЬНИМ ТА НЕ ПІДЛЯГАЄ ДО АВТОМАТИЧНОГО ПОДІЛУ ПОРІВНУ ТА НАВПІЛ МІЖ ЖІНКОЮ ТА ЧОЛОВІКОМ

При ухваленні нового Сімейного кодексу України (СК України) законодавці та його розробники передбачили у ньому дві презумпції (від лат. – припущення), які не потребують доказування та припускають наявність конкретного факту, незалежно від зовнішніх обставин. 
Користуйтеся консультацією: Розподіл майна подружжя

Цими презумпціями за Сімейним кодексом України є зокрема наступні: 

1) Якщо дитини народилася у шлюбі – батьками дитини є дружина та чоловік, що перебувають у шлюбі та саме вони вносяться до офіційних документів дитини як її батьки (незалежно від того, які насправді можуть бути факти з приводу того, хто саме є батьком або матір’ю дитини).

2) Майно (кожна річ) набута жінкою та чоловіком за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності (належить порівну) незалежно від того, що один із них через навчання, ведення домогосподарства чи догляду за дітьми тощо не мав самостійного заробітку.

Презумпції мають важливе практичне значення в будь-яких юридичних справах, оскільки тягар доказування про те, що презумпція є хибною покладається на особу, яка заявляє про інший, ніж встановлено презумпцією, порядок речей у дійсному світі. 

Наприклад раніше у справах про поділ майна подружжя, якщо особа заявляла про те, що певне майно не належить до спільної сумісної власності, тягар доказування правдивості такого твердження покладався на особу, яка заявляла про такий факт. Вона мала збирати докази та переконливо доводити таку обставину, несучи ризик того, що така обставина так і не буде доведена та майно залишиться «апріорі» спільним в рівних частинах дружини та чоловіка. 

Як зазначає одна із розробників СК України З.В. Ромовська у своєму коментарі до СК України такий стан речей обговорювався на комітеті та на пленарному засіданні Верховної ради України при ухваленні та при закладенні вказаної презумпції до СК України та учасниками диспуту було зроблено такий висновок:

«Спільна сумісна власність подружжя є матеріальною передумовою міцності шлюбу, здійснення подружжям різних соціальних функцій, зокрема щодо народження та виховання дитини. Вислів «моя дружина ніде не працює» зазвичай є хибним, оскільки праця вдома та з дітьми є не менш важливою, ніж праця на виробництві. 

Презумпція спільної сумісної власності означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність своїх прав на майно, яке придбано за час шлюбу. За ст. 60 СК України воно автоматично належить обом членам подружжя, незалежно від того хто записаний в реєстраційних документах на таке майно (свідоцтвах, актах, договорах купівлі-продажу тощо) та в реєстрах (рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, тощо). 

Законодавець також передбачив можливості спростування вищевказаних презумпцій, можливо заявляти позов — оспорювати батьківство або вимагати визнати, що конкретний об’єкт нерухомості чи рухомого майна не є спільним майном подружжя та він придбаний за особисті кошти(отримані до шлюбу, у спадок, за страховим випадком тощо) отриманий в дарунок, під час приватизації тощо (виключення за ст. 57 СК України). 

Користуйтеся консультацією: Чи є майно фізичної особи-підприємця спільною власністю подружжя?

Однак, Верховний суд України сформулював висновок, який фактично закреслив все вищевказане та витлумачив законодавчу норму про презумпцію спільності майна подружжя у кардинально протилежний стан, визначивши, що для наявності презумпції, як виявилося, потрібно доводити якісь додаткові факти, окрім перебування у шлюбі. 

Источник