Найголовніше за тиждень: конкурс до Верховного Суду, схвалення проектів з впровадження судової реформи, скасування закону Савченко та прийняття закону про комерційний облік комунальних послуг

ВККСУ подолала негативні висновки стосовно майже 40 кандидатів у Верховний Суд

З початку розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів у повному складів питань про продовження участь 115 кандидатів у Верховний Суд, які отримали негативні висновки Ради доброчесності, майже 40 кандидатів за рішенням комісії залишаються у конкурсі.

Так, ВККСУ вирішила, що відповідають критерію доброчесності та професійної етики суддів ВСУ Анатолій Ємець, Віктор Школяров, Тетяна Шевченко та Тетяна Жайворонок. Також змагатися за посади у новому Верховному Суді продовжують судді Вищого господарського суду Валерій Картере та Світлана Бакуліна та судді Вищого спеціалізованого суду Михайло Вільгушинський, Галина Мостова, Людмила Шибко та Станіслав Кравченко.

Загалом же такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, визнано 12 суддів.

Комісія вирішила припинити участь у конкурсі суддів ВССУ Олександра Леона та Романа Сахно, суддів Вищого господарського суду Ірини Панової, Світлани Владимиренко та Сергія Бондара, судді Вінницького міського суду Вінницької області Інни Борисюк, судді апеляційного суду міста Києва Ірини Вербової, судді апеляційного суду Дніпропетровської області Наталії Калініч, судді господарського суду міста Києва Сергія Балаца, судді Малиновського районного суду міста Одеси Олександра Гарського, судді апеляційного суду Донецької області Олександра Демяносова та судді Харківського районного суду Харківської області Ігора Караченцева.

Наразі Комісія переглянула негативні висновки стосовно половини кандидатів, на перевірку решти ВККСУ витратить не менше місяця. Тому передачі рекомендації Вишій раді правосуддя про призначення суддів Верховного Суду слід очікувати не раніше кінця липня.

У першому читанні прийнято нові процесуальні кодекси

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про внесення змін до процесуальних кодексів.

Законопроект передбачає повне оновлення Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства, а також внесення окремих змін до Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Сімейного, Цивільного  та Кримінально-виконавчого кодексів України.

Так, новими кодексами встановлено чіткий порядок та строки вчинення процесуальних дій, а саме: вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі.

Також змінами передбачаються нові правила юрисдикції та підсудності, розширення засобів доказування, дієві механізми забезпечення доказів та позову, розширення засобів доказування, дієві механізми забезпечення доказів та позову, забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ, розгляд справи в розумні строки, правила розгляду справ Верховним Судом, механізми запобігання зловживанню процесуальними правами, ефективна компенсація судових витрат, впровадження «електронного суду», підтримка судом міжнародного комерційного арбітражу та третейського суду, представництво в судовому процесі.

Зміни до інших кодексів вносяться з метою забезпечення ефективної дії нових процесуальних законів та уніфікацію відповідних норм права.

Крім того, зміни пропонуються до майже 20 законів у зв’язку із впровадженням Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а також для вдосконалення процедури виконання судових рішень.

За основу прийнято новий закон про КСУ

Також у першому читанні Верховна Рада прийняла законопроект про Конституційний Суд України. Проектом пропонується встановити, що склад Суду становить 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Згідно з проектом, Суд є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень згідно зі статтею 17 цього Закону.

У складі Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій. Велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного Суду. Сенат діє у складі дев’яти суддів Конституційного Суду. Якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою за 18, Сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше шести суддів Конституційного Суду. Колегія діє у складі трьох суддів Конституційного Суду.

Повноваження Конституційного Суду розширюються у зв’язку із запровадженням інституту конституційної скарги. У проекті зазначається, що суд вирішує питання про відповідність Конституції України законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

У  законопроекті визначено завдання та основні засади конституційного провадження, конкретизовані принципи діяльності Конституційного Суду України при здійсненні конституційного провадження, передбачені частиною другою статті 147 Конституції України. Також проект Закону врегульовує юрисдикційні питання діяльності Конституційного Суду України, підстави для визнання правових актів неконституційними та питання відводу (самовідводу) судді, визначає коло осіб, які є учасниками та залученими учасниками конституційного провадження, їх статус, права та обов’язки в конституційному провадженні, а також встановлює строки конституційного провадження, підстави їх поновлення і продовження. 

Зауважимо, що до обох законопроектів висловлено низку зауважень, тому до другого читання в них ще вноситимуться зміни.

Набули чинності зміни до Кримінального кодексу, які скасовують дію Закону Савченко

21 червня набув чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення».

Якщо раніше діяло правило, яке дозволяло звертатися до суду, який виніс обвинувальний вирок, з клопотанням про зарахування строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, то віднині воно скасовано.

Тепер попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій статті 72 Кримінального кодексу України.

При цьому при призначенні покарань, не зазначених у частині першій статті 72 Кримінального кодексу, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Прийнято Закон про обов’язкове встановлення лічильників у будинках

Верховна Рада України прийняла Закон «Про комерційний облік комунальних послуг».

Закон передбачає обов’язкове обладнання всіх будівель, які приєднані до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж будинковими лічильниками теплової енергії та води. Саме лічильники використовуватимуться для комерційного обліку відповідних комунальних послуг.

Відповідно до Закону обладнання будинковими вузлами обліку існуючих будівель зобов’язаний провести оператор відповідних зовнішніх мереж в термін: нежитлових будівель — до 1 жовтня 2017 року; житлових будинків — до 1 жовтня 2018 року.

Крім того, в багатоквартирних будинках та інших будівлях, де налічується більше одного споживача, закон передбачає обов’язкову установку квартирних)приладів обліку (або приладів-розподільників теплової енергії), які використовуються для розподілу показань будинкового приладу обліку: в нежитлових будівлях — до 1 жовтня 2017 року; в житлових будинках — до 1 жовтня 2018 року.

Також передбачається заборонити приєднання до вищезазначених зовнішніх мереж побудованих будівель, не обладнаних приладами обліку згідно з його вимогами.

Крім того, встановлюється, що розрахунки за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої та питної води) здійснюються виключно за даними комерційного обліку.

Источник: ukrainepravo.com