НОВИЙ КАСУ І НОВІ СТАНДАРТИ ДОКАЗУВАННЯ

Новий КАСУ і нові стандарти доказування

15 грудня набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», основною метою якого є нормативне врегулювання процесуальних механізмів ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні.

Відповідно до Перехідних положень цього Закону зміни до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям нових редакцій цих Кодексів набирають чинності з урахуванням певних особливостей. Зокрема, п.9 § 3 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

Починаючи з указаної дати, суди першої та апеляційної інстанцій, а також учасники судового процесу мають діяти  відповідно до нових положень процесуального Кодексу.

Норми цього Закону розширюють способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, спрямовані на добросовісність користування процесуальними правами, справедливу компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ, сталість судової практики, правову визначеність. Також передбачено запровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи.

Одним з концептуальних положень КАС України у новій редакції є розширення засобів доказування шляхом включення до переліку доказів, що можуть підтверджувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, електронних доказів. Положення статті 99 КАС України передбачає, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема й у  мережі Інтернет). Електронні докази потрібно подавати в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Безумовно, такий підхід є цілком закономірним, враховуючи сучасні умови використання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації.

Нововведенням КАС України також є те, що під час вирішення справи по суті суд повинен оцінювати не лише належність та допустимість доказів, але й їхню достатність та достовірність. Нормами КАС України у новій редакції закріплено визначення цих понять, хоча раніше вони були виключно на теоретичному рівні. Положення статей 75-76 передбачають, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазнали змін і положення щодо обов’язку доказування. Так, статтею 77 КАС України передбачено, що у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень останній  не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Варто відмітити те, що відповідно до норм КАС України у новій редакції подання доказів обмежене у часі. Так, статтею 79 КАС України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їхнього подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Однак, якщо доказ не може бути подано у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити, який саме доказ та з яких причин не може бути надано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Після оцінки судом поважності причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання доказів.

Ще одним нововведенням КАС України є розширення можливостей учасників справи подавати до суду висновок експерта. Так, у ст. 104 передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи, а не лише на підставі ухвали суду. Зокрема, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення в позасудовому порядку. При цьому, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі ж права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Крім того, КАС України впроваджено можливість залучення експерта в галузі права. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону чи аналогії права, змісту норм іноземного права згідно з їхнім офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи. При цьому висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Зручною для захисту прав, свобод та інтересів осіб є норма, передбачена у ст. 82 КАС України, щодо огляду доказів. Так, речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням учасників справи про призначений огляд. Однак неявка цих осіб не перешкоджає огляду таких речових доказів.

Отже, безумовно позитивними є нові стандарти доказування за зміненими положеннями КАС України, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», особливо враховуючи те, що мета Закону підвищити ефективність процесу та покращити якісті судочинства.

Водночас важливо підкреслити, що не лише зміст нових норм буде визначати в майбутньому прогресивність та доречність реформування процесуального законодавства. Найбільш важливим у цьому, на наш погляд, є саме застосування норм права. Маємо надію, що вся юридична спільнота з оптимізмом сприйняла зазначені положення та свідомо буде втілювати їх на практиці, заздалегідь передбачаючи нові виклики для системи захисту прав людини, враховуючи глобалізацію інформаційного простору, задля ефективного здійснення правосуддя.

За інформацією відділу узагальнення судової практики ВААС

Українське право