Навколо нового закону про ТОВ не стихають дискусії. Взяти хоча б тривалість процедури реалізації корпоративних прав «з молотка», яка дозволяє боржникові вивести з підприємства цінні активи, знизивши його інвестиційну привабливість для потенційного покупця.

Стаття 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає новий порядок звернення стягнення частки боржника в рамках виконавчого провадження.

Новелою Закону є продаж частки боржника іншим учасникам товариства. Згідно з нормами Закону виконавець пропонує іншим учасникам товариства на придбання частку, на яку здійснюється стягнення, шляхом реалізації їх переважного права. Законом не встановлено термін, протягом якого учасники можуть реалізувати дане право, що ймовірно дає можливість визначати зазначений термін виконавцю в письмовій пропозиції викупу. При цьому, необхідно звернути увагу, що статутом товариства може бути встановлений особливий порядок реалізації переважного права учасників або його відсутність. Але навіть у разі відсутності переважного права, формулювання ч.5 ст. 22 Закону зобов’язує виконавця звертатися до учасників, крім тих, які письмово відмовилися від такого права.

Також Законом не передбачена можливість викупу частки самим товариством, що могло б стати компромісним варіантом при наявності суперечок.

На практиці залишаються не до кінця врегульовані питання порядку передачі частки новому покупцеві. Закон прямо не уповноважує виконавця на підписання від свого імені договору купівлі-продажу з учасником, що скористався правом на покупку частки. Оскільки на сьогодні практика стягнення частки в учасника товариства не є поширеною, також ніхто не знає практичний підхід реєстратора до процедури реєстрації зазначених змін до складу учасників.

Юлія Янюк, старший юрист практики корпоративне право та M&A для видання

Джерело: M&A