Не пропусти

Новий закон про ТОВ. Що приготували бізнесу?

06 лютого 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі- Закон), який підприємництво в Україні чекало не один рік, тому як ТОВ – найбільш поширена форма ведення малого та середнього бізнесу.

12 березня 2018 року Президент України підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

17 березня 2018 року, в «Голосі України» №50/2018 опубліковано Закон від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Згідно з «Прикінцевими та перехідними положеннями», Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини другої статті 23 цього Закону, яка набере чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом. Тобто цей Закон набере чинності 18 червня 2018 року.

На протязі одного року від дня набрання чинності цього Закону, всі ТОВ та ТДВ можуть безкоштовно привести свої Статути у відповідність до нового Закону та провести держану реєстрацію відповідних змін. Але протягом, цього року положення старого Статуту будуть вважатися чинними.

Отже, що ж нам приготував Закон та які зміни чекати бізнесу? Насамперед хочу нагадати, що Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників. В новому законі велика кількість нововведень, але виділимо самі основні:

Введення поняття корпоративних договорів.

В більші мірі поняття запозичено із закордонного досвіду, щодо домовленостей між учасниками/акціонерами, другими словами «shareholder agreements» або корпоративний договір. Корпоративні договори зможуть укладати між собою учасники (засновники) товариств. Таке право надано їм законом, воно не залежить від положень статуту, зокрема від того, чи є в ньому посилання на таке право або ні.

Відсутність необхідності вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників та місцезнаходження в статуті.

Законом не передбачено зазначення в статуті інформації про статутний капітал, місцезнаходження та учасників, що значно полегшить роботу товариств, та позбавить від необхідності проводити час юристам в реєстраційних органах реєструючи зміни. Натомість на товариство лягає відповідальність підтримувати цю інформацію в Єдиному державному реєстрі в актуальному стані. З цією метою вносяться зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Відсутність ліміту по кількості учасників в Товаристві.

У новому законі відсутні обмеження щодо максимальної кількості учасників Товариства (наразі– не більше 100 осіб).

Запровадження нових механізмів проведення зборів.

Чергові нововведення, деякі з них мали місце та своє відображення  більше в Акціонерних товариствах, а саме такі як можливість заочного голосування тобто брати участь  у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі.

Наступний вид це опитування тут порядок дещо інший. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники Товариства. Якщо інше не встановлено статутом Товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.

Статутом Товариства можуть передбачатися і інші способи проведення загальних зборів учасників не заборонені законом, а саме телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій але за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.

Безвідклична довіреність.

З метою реалізації поняття та інституту корпоративного договору, вводиться поняття та законодавчо передбачається можливість наділення довіреності новим статусом безвікличності. Вказана довіреність буде підлягати в обов’язковому порядку нотаріальному посвідченню. Але слід пам’ятати, що нічого вічного та захищеного немає, тому у випадку порушення інтересів однієї зі сторін договору, єдиним засобом правового захисту залишається суд.

Новели стосовно виходу учасника з Товариства.

Учасник, частка якого в статутному капіталі більш ніж 50%, може вийти з товариства за згодою інших учасників, в той час як учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства не перевищує 50%, може вийти з товариства у будь-який час при цьому без необхідності отримувати згоду.

Посадові особи Товариства та їх зв’язки.

Законом визначено, що при обранні посадові особи до яких віднесені члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізор), інші посадові особи, передбачені статутом товариства зобов’язані подавати товариству перелік своїх афілійованих осіб, тобто тих в яких вони перебувають у трудових та або інших відносинах. Та у випадку змін в інформації поданій раніше повинні про це інформувати товариство. Згідно положень закону конфліктом інтересів буде вважатися отримання посадовою особою від третіх осіб (афілійованих) виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані з виконанням посадовою особою її повноважень. Поняття афілійованих осіб вживаються в розуміння  Закону України «Про акціонерні товариства».

Наглядова Рада Товариства.

Статутом Товариства може бути передбачено утворення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом Товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства. Наглядовій раді Товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.

Дивіденди.

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку Товариства особам, які були учасниками Товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство не має права виплакувати дивіденди в таких випадках:

—  виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

—  приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо Товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у Товаристві або з правонаступниками учасників Товариства,

—  якщо майна Товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Зберігання документів Товариства. Встановлено перелік документів які Товариство зобов’язане зберігати.

Чергове нововведення, яке стосується визначення переліку документів які Товариство зобов’язане зберігати. Товариство зобов’язано зберігати такі документи (підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства) а саме :

—  протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

—  статут товариства та зміни до статуту;

—  протоколи загальних зборів учасників;

—  документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

—  положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

—  протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

—  аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

—  річну фінансову звітність;

—  документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

—  документи, пов’язані з випуском емісійних цінних паперів;

—  інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

—  документи, що підтверджують права товариства на майно;

—  документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів Товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Проведення річних Загальних зборів учасників.

Відповідно до закону збори скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року (на сьогодні строк установлений – 1 рік). Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Значні правочини і правочини із заінтересованістю.

В статуті Товариство можливо встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом Товариства. Якщо замість кількох правочинів Товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним. Посадові особи Товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів несуть солідарну відповідають за збитки, заподіяні Товариству.

Змінено строк для внесення учасниками вкладів при створенні ТОВ.

При створенні нового ТОВ обов’язки відносно формування статутного капітулу, в учасників залишились аналогічні із нормами діючих нормативно правових актів, окрім строку. В новому законі він визначений в 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (сьогодні цей строк складає – 1 рік). Є також інші зміні на які варто звернути увагу, а саме: а) скасування заборони на конвертацію заборгованості у частку в статутному капіталі; б) можливість збільшення статутного капіталу Товариства не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку.

Переважне право на здійснення додаткових вкладів залишено за учасниками при цьому, треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права. Також встановлено строки для внесення учасниками своїх додаткових вкладів – в розмірі 1 рік для учасників та 6 місяців для третіх осіб (раніше, строки повинні були визначатись у рішенні зборів). Додатково, Законом передбачена можливість укладення договору між товариством та учасником та/або третьою особою про внесення додаткового вкладу.

На рахунок зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до Товариства можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу. Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з метою захисту інтересів кредиторів).

Інший підхід (механізм) до внесення вкладу у негрошовій формі.

Для того щоб внести вклад, законом передбачено що він повинен мати грошову оцінку, яка затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, на яких присутні та або взяли участь всі учасники Товариства. При створенні Товариства, зробити оцінку вкладів можуть  на основі рішення засновників про створення Товариства.

Автор консультації:  Завальнюк Олег

Джерело:

ПРОТОКОЛ

ЮРИДИЧНИЙ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРС