Припинення строку дії договору vs. припинення зобов’язань

Стаття Крістіни Кольчинської

АНАЛИТИКА ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ

Досить поширена ситуація, коли після закінчення строку дії договору контрагент відмовляється виконувати свої зобов’язання, посилаючись на те, що вони припинилися. Але чи справді це так за будь-яких обставин? Дійсно, частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строк дії господарського договору — це час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. Проте чи припиняються зобов’язання сторін, що виникли на підставі договору, в момент закінчення строку його дії за будь-яких умов? Авжеж ні, адже законодавством передбачено, що закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов’язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов’язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч.1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов’язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Такі висновки підтверджуються чисельною практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.

Так, у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 905/2187/13 суд прийшов до висновку, що: закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов’язання, яке лишилося невиконаним.

«Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку.

Відмова покупця від прийняття у постачальника замовленого товару та несплата його вартості є односторонньою відмовою від виконання зобов’язання, що прямо порушує норми зобов’язального права (стаття 525 ЦК).»

Таким чином, закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов’язання між сторонами.

Крістіна Кольчинська

До подібних висновків прийшов Вищий господарський суд України розглядаючи справу № 904/9212/15 про стягнення попередньої оплати за договором, строк дії якого закінчився. Позивач (замовник за договором, що здійснив попередню оплату) посилався на закінчення строку дії договору, як на доказ припинення зобов’язання сторін, що залишилося невиконаним відповідачем. При цьому суд у своїй постанові від 09 червня 2016 року відзначив: «Посилання касатора на закінчення строку дії договору, не береться до уваги, оскільки зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов’язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку.»

Отже, суди не визнають припиненими зобов’язання за договором, строк дії якого скінчився, за двох обставин: виконання договору однією стороною та невиконання його умов другою стороною (тобто, одностороннє виконання двостороннього правочину).

Розглянемо, у яких ситуаціях одностороннє виконання є передумовою дійсності зобов’язальних правовідносин за договором, строк дії якого скінчився.

Наприклад, у згаданій вище справі № 904/9212/15 одностороннім виконанням була сплата замовником попередньої оплати робіт за договором.

Розглядаючи питання припинення зобов’язань у зв’язку із закінченням строку дії договору про надання послуг зберігання по справі № 915/1255/15, Вищий господарський суд України у постанові від 22 березня 2016 року прийшов до висновку, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов’язання відповідача з оплати послуг у зв’язку з одностороннім виконанням зобов’язань позивачем шляхом надання послуг зберігання.

У справі № 910/11757/15 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27 квітня 2016 року відзначив, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов’язань відповідача з оплати робіт, адже мало місце одностороннє виконання зобов’язань зі сторони позивача шляхом виконання робіт, надання яких було оформлено відповідними актами та їх отримання не заперечувалося відповідачем.

Розглядаючи справу № 910/31105/15 про стягнення заборгованості з орендної плати, нарахованої в тому числі після закінчення строку дії договору оренди, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13 липня 2016 року визнав законними вимоги позивача про стягнення заборгованості з огляду на наявність одностороннього виконання правочину зі сторони орендодавця та відсутність доказів повернення орендованого приміщення орендодавцю.

Таким чином, закінчення строку дії договору, зобов’язання по якому були виконані лише однією зі сторін шляхом, наприклад: поставки товару, надання послуг, здійснення попередньої оплати тощо — не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін за таким договором. Зокрема, закінчення строку дії договору не звільняє іншу сторону, що порушила умови договору, від виконання своїх зобов’язань.

Водночас, вище наведена позиція господарських судів у спорах між сторонами договору. У той же час, якщо строк дії договору закінчився, а Вам потрібно провести по ньому оплату (наприклад, якщо у договорі встановлена оплата з відстрочкою платежу), то у фіскальних органів можуть виникнути питання щодо можливості здійснення такої оплати. Позиція податкової буде полягати у тому, що неможливо проводити оплату по зобов’язанню, яке є припиненим на момент її проведення. Звичайно, ми не можемо погодитися із такою позицією. У той же час багато залежить від формулювань, використаних у договорі. Щоб уникнути спірних ситуацій, варто прописувати у договорі, що він діє у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Таким чином, у Вас завжди буде аргумент на свою користь — адже зобов’язання за договором припиняться лише після належного виконання сторонами всіх своїх обов’язків.

Крістіна Кольчинська, ЮФ GOLAW