Не пропусти

Що робити внаслідок залиття квартири сусідами?. Практичні поради та судова практика

 

 

Всі ми, так чи інакше, стикаємось з такою проблемою, як залиття квартири сусідами зверху. Люди йдуть і скаржаться сусідам. Просять їх відшкодувати шкоду, але ті часто ігнорують подібні вимоги, а інколи і відверто не бажають цього робити. Постійно ображають і погрожують розправою. Таке у нас з вами суспільство, коли воно не визнає своєї провини, воно фактично підтверджує своє протиправне діяння. І потерпіла сторона думає, що програє і також думає про те, що їм це зійде з рук. Це не так! І я доведу Вам це на власному прикладі! Тож давайте розглянемо, що треба робити в таких випадках.

У випадку залиття вашої квартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. У подальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири добровільно відшкодувати завдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду, де потрібно буде доводити належними та допустимими доказами факт такого залиття. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від  17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»  у разі  залиття,  аварії  квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Додаток 4
до пункту 2.3.6 Правил
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник ЖЕО ______
____________________
(прізвище, ініціали)
М.П.
АКТ
про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення,
гарячого водопостачання (або холодного водопостачання)

«___» ____________ 200__ року                        м. _______
Ми, що нижче підписалися, комісія у складі: головного інженера виконавця послуг __________
(прізвище, ініціали), голови комісії,  майстра технічної дільниці  __________________, майстра ремонтної дільниці ___________________, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика)  ____________,  представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету склали цей акт про те, що «____» __________ 20 _ року  в   будинку N ____ на вул.  (просп.,  бульв.) _____________ на горищі,  у кв. N ___, у підвалі трапилось залиття, аварія     на  системі  центрального  опалення  (гарячого водопостачання, рушникосушарці), (необхідне підкреслити)  _____________________________________________________________________________  (описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження)

Причиною залиття,  аварії,  що трапилась на системі  ЦО,  ГВС (або ХВП), є _______________________________  (чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. N ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.)

Висновки і рекомендації комісії _____________________________ (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.)

Члени комісії:                                                             _____________________

_____________________
(підписи)

З актом ознайомлені мешканці квартир:             N ____________________

N ____________________
(підписи)

Начальник Управління експлуатації житлового фонду                                       В.М.Кірюшин

 

Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку  № 4 та роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Також слід пам’ятати, що відповідно до ч.3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 споживач зобов’язаний:

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Але буває й так, що суд не звертає увагу на акти ЖЕКу і пропонує провести комплексну експертизу квартири. В суді можуть запропонувати провести навіть безкоштовну експертизу за участю бюро криміналістичних експертиз. Але хоч це й безкоштовно, але зверніть увагу, що ця експертиза може проводитися від шести місяців до 1 року. І це може стати наслідком затягування справи, відповідач може провести капітальний ремонт своєї квартири на предмет сантехнічного обладнання (тобто може замітати сліди свого порушення). Суд може запропонувати обрати й приватну фірму (на вибір позивача), проте в такому випадку експертиза коштуватиме від двох до п’яти тисяч гривень. І якщо Ви обрали другий варіант, то безпосередньо дзвоните в компанію і замовляєте експертизу квартири. Суд вже безпосередньо направляє ухвалу до компанії.

З цього приводу є навіть відповідна судова практика.

 

 

 

                                                                      ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      

справа № 753/6952/17

провадження № 2/753/4428/17

                                                                                                   УХВАЛА

                                                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» серпня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді  Цимбал І.К..

при  секретарі   Кисіль Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва клопотання позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири —

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.

В судовому засіданні позивач та представник останньої заявили клопотання про призначення судової будівельно — технічної експертизи для вирішення причини залиття квартири та вартості матеріального збитку, що є необхідним для доведення вимог позивача, проти чого не заперечувала представник відповідача.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 143 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, суд під час розгляду справи може призначити експертизу.

Враховуючи те, що предметом спору є відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, відповідач не визнає, що залиття квартири позивача сталося з її вини та вартість збитків, суд вважає за необхідне для повного, об’єктивного з’ясування обставин справи та дослідження всіх доказів призначити у даній справі судову будівельно — технічну експертизу.

Також суд вважає за необхідне роз’яснити учасникам процесу, положення

ст. 146 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 143144202293 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Призначити у справі судову будівельно — технічну експертизу, проведення якої доручити експертам ТОВ «Судово — експертий Альянс» (м. Київ, вул. Л. Гавро, 24- Б офіс 37) на вирішення якої поставити питання:

Яка причина залиття квартири АДРЕСА_1 08.12.2016 року?

Який розмір матеріального збитку завданих внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 08.12.2016 року?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст.384385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 753/6952/17; провадження № 2/753/4428/17.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі протягом п’яти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

 

Головуючий:                                                                                        Цимбал І.К.

І після цього проводиться експертиза затопленої квартири. Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженою Міністерством Юстиції України від 08.10.1998 року (зі змінами), та науково-методичними рекомендаціями тривалість такої експертизи може тривати 45 днів.

Саме головне – зверніть увагу на те, які правила та відповідно які стандарти ДСТУ використовує експерт при дослідженні.

  • перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз’яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, — відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), — зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання;
  • питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось); {Абзац дванадцятий пункту 4.14 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015}
  • дані про експерта (експертів): прізвище, ім’я та по батькові, посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії;
  • попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України;
  • дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;
  • при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис;
  • відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);
  • нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.

Головне, щоб були присутні всі учасники справи. Позивач та його представник і Відповідач та його представник.

Головне, щоб Ви дозволили зайти Відповідачу та його представнику, бо якщо цього не зробити, це буде наслідком вирішення Вашої справи не на Вашу користь. І тоді ні апеляція, ні касація Вам не допоможуть. Я знаю, що Ви ненавидите Відповідача за те, що він зробив, але все ж таки Вам доведеться це зробити так чи інакше. Якщо Відповідач не впустить Вас до своєї квартири, то це означатиме, що він визнає позов.

Наступний момент – збір доказів.

Збір доказів – дуже важливий момент для виграшу Вашої справи. Вам необхідно:

1. Зробити експертизу за участю ЖЕКу, про що він видає відповідний акт про наслідки затоплення.

2. Написати заяву до поліції з вимогою притягти винуватця до адміністративної відповідальності (статті 181, 182 КУпАП).

3. Отримати листа від начальника поліції району про притягнення до адміністративної відповідальності Відповідача і прикласти його до доказової бази.

4. Зробити експертизу за участю приватної фірми. Це можна зробити також безпосередньо до написання Позовної Заяви. Суд це дозволяє, але якщо Ви цього не зробили, то суддя Вам може запропонувати це зробити. Нічого тут страшного немає.

Звертаю Вашу увагу на те, що відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу  «докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї».

Тобто, якщо Вас затоплять повторно до або після проведення експертизи, негайно пишіть заяву про складання акту ЖЕКу в день затоплення. І після цього йдіть до суду і подавайте клопотання. Свіжий акт затоплення буде слугувати обґрунтуванням необхідності подання такого доказу.  Після цього, у позовній заяві зазначайте суму матеріальних збитків, яка написана у висновку експерта. Також моральну шкоду. Враховуючи судову практику у вирішенні таких спорів, моральна шкода може бути меншою. Наприклад від трьохсот грн. Але якщо справа велася дуже довго, Ви можете заявити моральну шкоду більше, але не перевищуйте в захмарні числа, бо суд може їх взагалі не присудити.

Підводячи підсумки хочу сказати наступне. Не бійтеся йти в суд відстоювати своє порушене право! Бо саме Ваша бездіяльність та злочинна самовпевненість винуватця затоплення може призвести до дуже поганих, або навіть фатальних наслідків. У випадку такої ситуації, зверніться до адвоката, або до юриста з малозначних спорів.

Ось приклад з моєї судової практики:

 

 

         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      

справа № 753/6952/17

провадження № 2/753/1326/18

   РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» січня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого — судді Цимбал І.К.

при секретарі — Кисіль Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири —

   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що внаслідок винних дій відповідача мало місце залиття квартири позивача, у зв’язку з чим останній було спричинено матеріальну шкоду, розмір якої позивач змінила, після проведення експертизи, шляхом зменшення розміру позовних вимог. Крім того, внаслідок того, що відповідач добровільно шкоду не відшкодувала, позивачу була спричинена моральна шкода. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач та представник останнього позовні вимоги підтримали з урахуванням зменшення розміру позову та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала з урахуванням зменшення розміру.

Вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності від 14.05.2002 року позивач є власником квартири

АДРЕСА_1 /а.с. 6/.

Згідно висновку експерта, вбачається, що з вини відповідача, яка проживає у квартирі

АДРЕСА_2 мало місце залиття квартири позивача, у зв’язку з чим останній була спричинена матеріальна шкода на суму 19585 грн. /а.с. 86/, що визнано представником відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди є цілком обґрунтованими.

Крім того, внаслідок тривалого часу відновлення своїх порушених прав, а також відсутність активних дій з боку відповідач відновити права позивача, останній була спричинена моральна шкода в розмірі 300 грн., що визнано представником відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є цілком обґрунтованими .

Згідно ч. ч. 1, 2 а. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати пов’язані проведенням експертизи.

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦАК України, розмір витрат на проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно актів прийому — передачі виконаних робіт, позивачем за проведення експертизи було сплачено 5000 грн. /а.с. 58, 59/, а судовий збір оплачено в розмірі 2320 грн., що визнано представником відповідача та щодо судового збору позивачем та представником відповідача.

Враховуючи наведене вказані суми підлягають стягненню у повному обсязі.

Оцінюючи належність допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13171876-8289133141242258,259263-265268,272273354 ЦПК України, суд —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 19585 грн., моральну шкоду в розмірі 300 грн., судові витрати пов’язані з проведенням експертизи і розмірі 5000 грн., судовий збір в розмірі 2320 грн., а всього стягнути 27205 /двадцять сім тисяч двісті п’ять/ грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: Цимбал І.К.

Користуючись нагодою, залишаю посилання на мою сторінку у FACEBOOK, щоб Ви могли до мене звернутися з даного питання.

https://www.facebook.com/andreyirklienko

Автор статті: Андрій Ірклієнко, юрист.