Не пропусти

Що варто знати власнику іноземної компанії/рахунку за кордоном?

viber-image

Стратегія України з «наведення порядку» в сфері міжнародного податкового планування грає все більшу роль як в області законотворчості, так і в області правозастосування.

І реальний прогрес в боротьбі з використанням міжнародних схем податкової оптимізації став проявлятися лише в останні роки, що, втім, повністю відповідає світовій практиці застосування Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), спрямованого на боротьбу з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку за кордон.

Принциповим «дзвіночком» для податкових резидентів України став закон «Про валюту і валютні операції», перехідними положеннями якого на Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України покладено обов’язок до 7 лютого 2019 року розробити законопроекти, що визначатимуть:

  1. правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  2. правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
  3. правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  4. правила оподаткування постійного представництва;
  5. заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  6. процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
  7. питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Зазначені заходи стосуються саме імплементації плану BEPS та впровадження стандартів автоматичного обміну інформацією. Таким чином, на законодавчому рівні був визначений «коридор нововведень», яким рухатиметься Україна найближчим часом.

Чим це боляче для бізнесу?

Довгий час, через відсутність у податкових органів дієвих інструментів моніторингу за рухом капіталу податкових резидентів України, останні ефективно використовували у своїй господарській діяльності іноземні компанії та банківські рахунки за кордом. Це дозволяло приховувати отримані доходи, а також оптимізувати податкове навантаження при правильно побудованій структурі. І звичайно ж, в більшості випадках така діяльність велася в режимі конфіденційності та/або в обхід валютним обмеженням.

А тепер уявіть, що податкові органи отримають вільний доступ до інформації про такі компанії, їх бенефіціарів, та відкриті за кордоном рахунки. Важко навіть припустити, що фіскальні органи залишать це поза увагою і не спробують здійснити податкові донарахування податковим резидентам України, прибуток яких до цього не потрапляв в зону їхніх радарів.

При цьому, ключову роль можуть зіграти саме введення правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (Controlled Foreign Companies rules, CFC) та запуск автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard), які в сукупності стануть потужним інструментом для податкових органів в протистояннях з бізнесом.

І. — Автоматичний обмін фінансовою інформацією

Автоматичний обмін за стандартом CRS відкриє інформацію для податкових служб про рахунки українських резидентів за кордоном і залишки на таких рахунках. І якщо у фіскальних органів виникнуть додаткові запитання і бажання вивчити той чи інший рахунок, вони вже знатимуть до якої країни звертатися з двостороннім запитом, який наразі використовується як єдиний можливий спосіб отримання інформації.

Тобто, для фіскальних органів автоматичний обмін фынансовою інформацією це лише передумова, яка дозволить їм ефективніше отримувати потрібну інформацію через двосторонні канали.

Україна не приєдналася до автоматичного обміну, але декларувала намір приєднатися, і вже в 2020 році обмінятися інформацією за 2019 рік.

Водночас, для того, щоб автоматичний обмін запрацював щодо України, вона повинна володіти законодавчою базою і адміністративними потужностями (процесами), забезпечувати дотримання вимог конфіденційності отриманої інформації, а також використання цієї інформації тільки в цілях, узгоджених угодою.

І лише після того, як Україна гарантуватиме дотримання основних вимог впровадження стандарту, тоді й зможе стати повноцінним учасником автоматичного обміну інформації.

У ДФС України повідомляють: «відомство вже підготувало необхідну технічну базу для забезпечення захисту інформації, яка підлягатиме обміну. Вся інформація про банківські рахунки податкових резидентів України, які визнаватимуться звітними за критеріями CRS, вже за рік-два може стати відома ДФС».

Хто збиратиме інформацію та як вона передаватиметься?

Основне навантаження зі збору інформації покладається не на податківців, а на фінансові установи. Саме вони зобов’язані визначити своїх підзвітних іноземних клієнтів, зібрати воєдино пакет з даними і направити відповідальним контролюючим органам.

Серед організацій, які збиратимуть інформацію для подальшої передачі в іншу юрисдикцію (через місцеві податкові органи) слід виділити: банки, брокерів, інвестиційні компанії, фонди, керуючих активами, депозитарії, страховиків.

На прикладі банків, алгоритм з обміну інформацією наступний:

  1. Клієнти, які для банку є нерезидентами, при дотриманні певних умов (зокрема, якщо особа є бенефіціарним власником — резидентом іншої країни-учасниці обміну) будуть вважатися підзвітними особами. Інформацію про цю особу (її рахунок) банк щорічно передає до місцевого податкового органу.
  2. Місцевий податковий орган передає інформацію податковому органу іншої країни-учасниці обміну, через захищені ІТ канали.
  3. Обмін є двостороннім, та з іншої сторони здійснюється у тому ж порядку.

Які рахунки потрапляють під обмін?

Збиратися і обмінюватися буде інформація про особові рахунки фізичних осіб і корпоративні рахунки нефінансових компаній:

  • Індивідуальні рахунки – відкриті підзвітними фізичними особами, незалежно від залишку коштів на такому рахунку.
  • Корпоративні «нові» рахунку — відкриті підзвітними юридичними особами після початку обміну інформації, незалежно від залишку на балансі.
  • Корпоративні «раніше відкриті» рахунку — відкриті підзвітними юридичними особами до початку автоматичного обміну, баланс на якому перевищує 250 тис. доларів США.

При визначенні юрисдикції-отримувача інформації, важливе значення відіграватиме тип компанії:

  • Якщо компанія активна, то інформація за її рахунками буде передаватися виключно у юрисдикцію-резидентства такої компанії (зазвичай, за місцем її реєстрації).
  • Якщо компанія пасивна, то інформація за її рахунками буде передаватися одночасно в дві юрисдикції: резидентства такої компанії та резидентства її бенефіціара.

Отже, як бачимо, в результаті автоматичного обміну за стандартом CRS податкові органи матимуть в розпорядженні фінансову інформацію. А що далі? Як ця інформація буде використана?

Використати дану інформацію у фіскальних цілях дозволить введення правил оподаткування контролюючих іноземних компаній (Правила КІК), які з високою долею ймовірності, запрацюють одночасно з початком автоматичного обміну.

ІІ. — Правила КІК в проекті закону щодо впровадження плану дій BEPS

На виконання перехідних положень Закону «Про валюту і валютні операції», про які йшла мова вище, Міністерством фінансів України спільно з Національним банком України був розроблений проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Він спрямований на впровадження в податкове законодавство України безлічі нових положень передбачених Планом BEPS, серед яких і правила оподаткування КІК.

Положення проекту можуть змінюватися в ході розгляду парламентом, проте фізичним особам — податковим резидентам України, які мають в розпорядженні іноземні компанії, важливо вже зараз розуміти суть правил КІК.

Так, резиденти України — власники контрольованих іноземних компаній, повинні будуть звітувати контролюючим органам про такі компанії і про їхні прибутки.

Згідно проекту закону, іноземна компанія визнаватиметься контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України:

  1. володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 50 і більше відсотків, або
  2. володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
  3. окремо або разом із іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Об’єктом оподаткування при застосуванні правил КІК виступатиме частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює фізична особа (контролююча особа). Зазначена частина прибутку КІК включатиметься до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи та оподатковуватиметься ПДФО.

Водночас прибуток КІК звільняється від оподаткування, якщо дотримуються одночасно такі умови:

  1. між Україною та іноземною юрисдикцією реєстрації КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;
  2. зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку «офшорних» держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  3. виконується будь-яка з таких умов:
  • КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, або є меншою за таку ставку не більше ніж на 5%, або
  • частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Також, правила КІК не застосовуються, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 1 мільйона Євро на кінець звітного періоду; або КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі, або благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Звичайно, дотримання критеріїв необхідно буде доводити документально, надаючи спеціальну звітність, що на практиці не так вже й просто, а податкові органи все це перевірятимуть.

В редакції проекту закону опублікованій для публічного обговорення передбачено, що обчислення скоригованого прибутку КІК буде застосовуватися щодо звітних періодів, які розпочинаються після 1 січня 2020 року. Одночасно, штрафні санкції та пеня за порушення вимог щодо визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2019 – 2020 звітних (податкових) років.

На завершення, хочеться зауважити, що проект зазначеного вище закону не обмежується введенням правил КІК. Він спрямований на втілення в Україні цілого ряду інших кроків плану BEPS, серед яких і положення щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Дія 6 плану BEPS), зокрема, шляхом запровадження нового тесту — Правило основної мети/тест основної цілі (Principal Purpose Test, PPT), як однієї з умов надання пільг за угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Слід нагадати, що застосування тесту основної цілі вимагає також MLI Конвенція, яка вже підписана Україною, але досі не ратифікована ВРУ (деталі – тут). Проте, як бачимо, положення MLI Конвенції продубльовано в проекті закону.

Отже, що у підсумку?

Стратегія України в питанні боротьби зі зловживанням податковими схемами була визначена вже досить давно, і наразі прослідковуються чіткі дедлайни з конкретними заходами, закріплені на законодавчому рівні.

У податкових органів з’являються нові важелі та механізми щоб примусити податкового резидента України сплатити податки зі своїх доходів саме в Україні.

Автоматичний обмін фінансовою інформацією та правила КІК це лише вершина айсбергу серед всіх запланованих нововведень. І якщо мінімізувати вплив окремих механізмів щодо особи-резидента було цілком можливим, то одночасне впровадження всіх розроблених заходів значно обмежує варіанти для маневру.

Податковий клімат у світі став ще більш жорстким. Зміни як податкового законодавства, так і практики його застосування, вимагають нових підходів до використання структур з іноземним елементом та формування фінансових потоків, заснованих на комплексному аналізі порядку оподаткування, оцінки та прогнозування податкових і репутаційних ризиків. При цьому, оцінка податкових ризиків та реструктуризація іноземних компаній займає час, якого насправді залишилося обмаль.

Автор консультації: Дмитро Гуменюк,

адвокат АО «Legitimus».

Джерело:

ПРОТОКОЛ 

юридичний інтернет-ресурс