Скасування судового наказу та заочного рішення, які прийняті без участі у судовому засіданні особи-боржника або відповідача

Автор: HolGroup
Досить частими є випадки, коли громадяни отримують поштою рішення суду про стягнення з них грошової заборгованості, хоча про сам судовий процес їм не було відомо. Або, навіть, отримують листи з виконавчої служби, в яких зазначається про необхідність погашення грошової заборгованості, яка встановлена рішенням суду. Для таких громадян є досить актуальним питання про те, як можна оскаржити судові рішення, які були винесені без їх відома.

Такі судові рішення, які прийняті без участі громадян у судовому засіданні, можуть бути винесені судом у формі заочного рішенняабо судового наказу.

Судовий наказ – є одним із видів судового рішення, яке може бути прийнято у справі про стягнення з боржника грошових коштів.

Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ є вичерпним:

  • про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
  • про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення;
  • про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
  • про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
  • про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Суд не пізніше наступного дня після видачі судового наказу має направити боржнику копію такого судового наказу. Важливим є те, що днем отримання боржником копії судового наказу вважається дата, коли адресат отримав лист (конверт з судовим наказом). Якщо адресат відмовляється від отримання листа, днем отримання ним копії судового наказу вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову особи отримати такий лист. У разі відсутності адресата за вказаною у листі адресою, днем отримання копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою.

Скасувати судовий наказ можливо в порядку подання заяви про скасування судового наказу (крім судових наказів про стягнення аліментів), яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі видачі судового наказу про стягнення аліментів у частці від заробітку, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Якщо від боржника не надійшло до суду заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання, судовий наказ набирає законної сили, і суд видає такий наказ стягувачеві для пред’явлення до виконання. Тобто, стягнення боргу відбувається лише на підставі судового наказу, який набрав законної сили. Здійснюють таке стягнення державні та, з недавніх пір, приватні виконавці.

Якщо заява про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, на її подання (після спливу 10 днів, які починають відраховуватися з дня отримання боржником копії судового наказу), до такої заяви обов’язково необхідно подати клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

Тобто, якщо судовий наказ набрав чинності, але боржник фактично його копію не отримував, спочатку слід звернутися до суду з заявою про отримання копії судового наказу, а згодом (не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання копії наказу) – подати заяву про скасування судового наказу та клопотання про поновлення строку на подання такої заяви в якому слід указати дату фактичного отримання боржником копії судового наказу.

У заяві про скасування судового наказу необхідно обов’язково вказати обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, та надати суду відповідні докази, якими обґрунтовані заперечення проти вимог стягувача.

Якщо суд залишив без задоволення заяву про скасування судового наказу, такий наказ може бути оскаржений в апеляційному суді протягом п’яти днів з дня проголошення судом ухвали про залишення заяви про його скасування без задоволення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Заочне рішення суду – це рішення суду, яке може бути ухвалене у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд, і від якого не надійшло інформації про причини неявки до суду, або зазначені ним причини визнані судом неповажними, а також за умови, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Підставою для скасування заочного рішення є заява про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач звертається до суду з клопотанням про перегляд рішення у зв’язку з його незаконністю або необґрунтованістю, та з обов’язковим зазначенням поважності причин своєї неявки у судове засідання.

У такій заяві необхідно зазначити відомості про обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, надати суду докази, що свідчать про поважність таких причин, вказати, що відповідач заперечує проти позову, вважає ухвалене у справі рішення незаконним та необґрунтованим із зазначенням того чому саме він так вважає та з посиланням на докази, якими обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, а також зазначити, що його участь у справі не призвела б до ухвалення такого незаконного або необґрунтованого рішення.

Якщо судом встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У такому випадку суд призначає справу до розгляду в загальному порядку, тобто відбувається повторний розгляд. В інших випадках суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів дня його проголошення. У разі якщо особа, яка оскаржує таке рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційну скаргу така особа може подати  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Отже, виходячи із вище викладеного, порушені права громадян щодо яких без їх відома винесли судовий наказ або заочне рішення, можливо захистити, а рішення можуть бути скасовані у встановленому порядку. Для цього потрібно лише якомога ретельніше підготуватися, зібрати необхідні документи та належним чином скласти заяву до суду. Оскільки, строк оскарження складає всього 10 днів, радимо вам не затягувати час та звертатись до досвідчених фахівців за для уникнення додаткових труднощів.

Автор консультації: ТОВ HolGroup

Джерело:

Юридичний портал України: супровід, обслуговування

Зразки заяв про перегляд заочного рішення суду