Не пропусти

Співзасновники бренду byMe: Українські споживачі стали перебірливими

Аліна і Дмитро Сердюк про те, як з’явилася ідея створити власний одежний бренд byMe, початок власного бізнесу і проблеми молодих українських підприємців. – Розкажіть,…

Аліна і Дмитро Сердюк про те, як з’явилася ідея створити власний одежний бренд byMe, початок власного бізнесу і проблеми молодих українських підприємців.

– Розкажіть, як виникла ідея створити власний бренд?

Аліна: Все почалося з маленької майстерні ременів byMe. Це була вузька спеціалізація: ми випускали жіночі та чоловічі ремені, пояси-баски. Потім подумали, що цього замало, нам стало нудно. Додали пов’язки-трансформери, як тюрбани. І вони стали дуже популярними. Я тоді працювала на телеканалі СТБ, і ми з Дімою вирішили, що одну зарплату вкладемо в старт свого бізнесу. Бачили, що в Україні з’являються нові дизайнери одягу, нам теж хотілося спробувати, але здавалося, що для цього потрібні дуже великі вкладення і знання. У підсумку зважилися і зробили міні-колекцію сорочок і спідниць, буквально по одній моделі всього.

Діма: Нам прислали лімітовані тканини, по 15-20 метрів, ми пошили тільки по одному розмірному ряду. Як зараз пам’ятаю першу купувальницю (посміхається).

Аліна: Ми представили нашу першу колекцію на маркеті ВСІ.СВОЇ і це викликало великий фурор. Ми подумали, що напевно, вгадали (посміхається). Зібрали весь прибуток, щоб зробити ще більше сорочок, спідниць, ще більше кольорів. Ми побоювалися, що між пов’язками і одягом дуже велика відстань. А в підсумку все дуже легко пішло з першого маркету. Потім була літня колекція, осіння. І вже в літньої колекції у нас з’явилася взуття – босоніжки.

– Скільки часу пройшло з того моменту?

Аліна: Одяг вийшов в березні минулого року. Вважаємо себе професійним брендом саме з моменту випуску одягу. Бо раніше це було хобі (hand made).

– Як заявляли про себе?

Аліна: Перший одяг був представлений ​​на маркеті ВСІ.СВОЇ, де раніше ми брали участь з аксесуарами. Нам було легше, тому що вже були замовники, клієнти, які купували раніше ремені і пов’язки. І вони, розуміючи, що якість зберігається, були раді, що ми випустили одяг. Тобто аудиторія вже була, а на маркеті набрали додатково.

До того ж використовуємо рекламу в Facebook. Зараз у нас вже більше 22 000 фоловерів. І більше 250 відгуків (посміхається).

Діма: Ми дуже уважно стежимо за якістю. І серед усіх відгуків у нас тільки дві четвірки, всі інші – пятерочки. І то одна дівчинка випадково поставила чотири (сміється).

– Крім продажів на маркетах, продавали речі онлайн?

Аліна: Так. Є сторінка в Facebook, сторінка в Instagram, і сайт. Всі наші замовлення робилися через сайт, так зручніше. Це як каталог. Сторінки в соціальних мережах – це тільки повідомлення про те, що, наприклад, з’явилися босоніжки. А заходячи на сайт, користувач вже бачить їх в різних ракурсах, розмірах, кольорах.

– Хто займається розробкою дизайну?

Аліна: Все робимо удвох.

– Був такий досвід роботи раніше?

Діма: У Аліни був досвід в дитинстві (посміхається).

Аліна: Так, покази мод в школі (сміється). Я за освітою маркетолог, і мені було зрозуміло, як створити бізнес. Я ніяк не була пов’язана з модою, що не закінчувала курси ні конструктора, ні дизайнера. Але так як у нас є хороші фахівці, то досить нам з Дімою розуміти, як правильно вести бізнес. Як співвіднести хорошу собівартість і зберегти абсолютну якість.

– Проблеми з тканинами є?

Аліна: Спочатку ми, як і багато українських дизайнерів, скаржилися на проблеми з тканинами і фурнітурою. А потім подумали, що, може, погано шукаємо. Адже постачальників, насправді, дуже багато. Можна самостійно звернутися до постачальника в будь-яку країну. Тому немає проблеми, потрібно шукати просто.

Діма: Єдина проблема – це коли у іншого дизайнера виявляється така ж тканина. Тому що є основні постачальники. Тому прийшли до висновку, що однотонні тканини будемо замовляти у постачальників, а принтовані потрібно розробляти самостійно.

– Де шиєте одяг?

Аліна: У нас є власний експериментальний цех під Києвом і цехи-колеги в Чернігові і Києві. Вони беруть легші моделі. А складні, розробку нових беремо на себе.

– Де ви представлені?

Аліна: Поки у нас один шоу-рум, ми відкрили його в травні цього року. Раніше були представлені в art-store Podval. Коли були готові до відкриття свого шоу-руму, то з Podval поїхали. Ще ми представлені в магазині ВСІ.СВОЇ. Вважаємо, що це необхідний майданчик. Там завжди представлені кращі бренди: як на маркеті, так і в магазині.

– Ще в якихось маркетах берете участь, наприклад, В пошуках Made in Ukraine?

Аліна: Раніше брали. Але зараз ця тенденція трохи спадає. Тому перестали брати участь.

Діма: І це трошки не наша цільова аудиторія.

– А хто ваша цільова аудиторія?

Аліна: Стовідсотково – відвідувачі маркету і магазину ВСІ.СВОЇ. Це дівчата 20-40 років. Працівники середньої ланки, які стежать за модою. Ті, хто вважає, що українське можна купувати, воно якісне, це вигідно, та ще й в тренді, – ось це наша аудиторія.

– Коли вирішили відкривати офлайновий магазин, відразу знали, що це буде шоу-рум або розглядали варіант роботи в ТРЦ?

Аліна: Відразу знали, що це буде шоу-рум. Хотіли навіть назвати Secret Place. Є таке відчуття, що знайти дизайнера в торговому центрі – це не так цікаво, як знайти його в якомусь старому куточку Києва, в не дуже симпатичному будинку. Ще й пошукати треба. У деяких дизайнерів навіть якісь входи з двору є, щоб складніше знайти.

– А далі розглядаєте варіант виходу в ТРЦ?

Аліна: Далі так. Але першим повинен був бути шоу-рум (посміхається).

– Є в планах вихід в регіони?

Аліна: Так. Як і у всіх у нас в пріоритеті Київ, Одеса, Львів. І потім вже міста поменше. Але це пізніше.

– Як можете охарактеризувати fashion-рітейл в Україні? На якій стадії розвитку цей ринок?

Аліна: Мені здається, що самий пік був десь рік тому. У порівнянні з минулим роком зараз падіння десь на 30%. Споживачі стали досить перебірливими. Раніше вони як з закритими очима купували: українське – значить беру. І неважливо, що блузка 3000 гривень коштує. Зараз споживачі адекватно до цього ставляться. Блузка за 3000 – це нелогічно, піду або в мас-маркеті куплю, або в іншого дизайнера.

Багато дизайнерів не розбиралися в тому, що тканину можна знайти за оптовою ціною. Чи не розрахували, що якщо висока собівартість, то відповідно буде висока ціна. Так ось сьогодні у таких дизайнерів уже не купують.

– Нещодавно про прихід в Україну заявив H&M. Як вважаєте, це вплине на українського виробника? Або шанувальники вітчизняного і далі будуть купувати українське?

Аліна: Мені здається, що ніяк не вплине. Тому що вже є Inditex, є й інші світові рітейлери. Але у світових рітейлерів більше купують базовий одяг – білі сорочки, футболки, чорні спідниці, джинси. А у дизайнерів хочуть бачити щось таке, що здивує. Ми базовий одяг практично не випускаємо, він не користується попитом.

– Де частка продажів вище – в онлайні або офлайні?

Аліна: Напевно, десь навпіл, оскільки є інші міста, куди замовлення йдуть тільки через сайт. Може, плюс-мінус 10% – в одному місяці так, в іншому так.

– Як український ритейлер з якими складнощами стикаєтеся на ринку?

Діма: Єдина проблема, з якою постійно стикаємося, – це те, що, випускаючи в певний період взуття, не можемо вгадати з кількістю.

Аліна: В цьому є як плюс, так і мінус. Ми випускаємо взуття, робимо пару ростовок кожного розміру, і їх відразу немає (посміхається). Ніяк не можемо впоратися з таблицею замовлень. Їх кількість не опускається нижче 50. Така проблема з взуттям є, тому його робити складніше, все вручну. З одягом ми вже впоралися.

– Які канали реклами використовуєте?

Аліна: На даному етапі основні – це Facebook і Instagram. Туди йде 90% бюджету. Решта 10% витрачаємо на публікації в журналах. Ще ось у вересні у нас назріває піар-проект. Але розповімо вже після (посміхається).

Діма: Вважаю, що в соцмережах майбутнє. Наша аудиторія – молодь – сидить в соцмережах.

Аліна: Якби нашою аудиторією були дорослі жінки, від 40 наприклад, то ми навряд чи б тільки на Instagram витрачали (сміється). Треба було б ставити магазин в торговому центрі.

– Який ціновий сегмент обрали?

Аліна: Мінус 20-30% від Zara.

– У вас є програма лояльності? Що вона передбачає?

Аліна: Так, є. При першій покупці ми кожну дівчину просимо залишити відгук. І тоді при наступній покупці вона отримує знижку 10%. Тобто кожен зацікавлений одержати знижку, але при цьому відгук залишає правдивий. Ось таким абсолютно чесним шляхом ми і зібрали всі свої відгуки (посміхається).

– А дисконтну картку плануєте робити?

Діма: Обов’язково, зараз розробляємо.

– Кого вважаєте конкурентами для себе?

Аліна: Я б навіть не говорила «конкуренти». Для нас все колеги і друзі. А ті, на кого ми рівняємося – це Must Have і бренди Inditex

Діма: Навіть не хочемо бути краще ніж вони, хочемо бути краще для кожного нашого клієнта.

– У вас велика команда?

Аліна: Ні, невелика. У цеху чотири робочих місця. А команда в шоу-румі – це два кур’єра і чотири продавця.

– Які плани далі?

Діма: Зараз розробляємо нашу першу сумочку і свій парфум. Це те, що точно в роботі.

Читайте також –

Стороннім вхід дозволено: іноземні бренди знову цікавляться Україною

Источник: rau.com.ua