Не пропусти

Спадкування частки учасника ТОВ: як було та як стало?

Спадкування частки учасника ТОВ: як було та як стало?

Автор: ЮРИДИЧНА ФІРМА «ГАРО ТА ПАРТНЕРИ»

Інформаційно-правовий бізнес портал

«МОЄ ПРАВО ІНФОРМ» пропонує до Вашої уваги —

юридичний кабінет — онлайн, в якому Ви знайдете якісні зразки статутів, установчих договорів, протоколів загальниих зборів учасників, наказів, посадових інструкцій, які підготовлені досвідченими юристами та адвокатами.

 Перейти>>>

Однією з найпоширеніших форм господарських товариств в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Станом на сьогодні законодавство, яким регулюється діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, складається з норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності з 17.06.2018 року. До набуття чинності вищезазначеного Закону діяльність товариств з обмеженою відповідальністю регулював Закон України «Про господарські товариства».

Новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» приніс диспозитивність у порядок регулювання діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки норми законодавства, які до 17.06.2018 року регулювали діяльність ТОВ були суперечливими, колізійними, фрагментарними та застарілими, тому вони не відповідали сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання. Крім того, двозначності додавали суперечливі позиції судів щодо одних і тих самих правовідносин.

Яскравим прикладом цього було питання, що саме є об’єктом корпоративних прав, які спадкуються (частка у статутному капіталі, корпоративні права загалом чи право на вступ до товариства). Зокрема, до 17.06.2018 року не було загальної думки, що саме успадковується в ТОВ відповідно до українського законодавства: частка чи право на участь у товаристві, або те й інше разом. Новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вирішив остаточно це питання: успадковується частка учасника ТОВ.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України під поняттям «спадкування» розуміється перехід прав та обов’язків (спадщина) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Водночас поняття «корпоративні права» закріплене у ст. 167 Господарського кодексу України і визначене як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять права та обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права. Ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає право участі у товаристві особистим немайновим правом.

Враховуючи цей аспект, можна стверджувати, що самі по собі корпоративні права не можуть бути самостійним об’єктом спадкування.

Ч. 5 ст. 147 ЦК України не передбачала першочергового права спадкоємця на вступ до товариства, але водночас могла виникнути ситуація, коли сам спадкодавець ухвалював безпосереднє рішення щодо обмеження прав своїх спадкоємців на частку шляхом взяття участі в затвердженні установчих документів товариства, які ускладнювали процедуру спадкування частки. Водночас ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» містила протилежну норму та встановлювала переважне право спадкоємців саме на вступ до товариства. Якщо виходити з положень зазначеної статті, то спадкоємець отримував право на вступ до товариства, і вже після того як він скористався або не скористався таким правом (або товариство скористалося своїм правом відмови в прийнятті спадкоємця новим учасником), і розглядалося питання частки в товаристві, що належала померлому.

Господарські суди під час вирішення спорів про спадкування корпоративних прав керувалися постановою Пленуму Вищого господарського суду №4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин». Відповідно до п.4.7 – 4.9 вищезазначеної постанови Пленуму: у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ (ТДВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. Частиною п’ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ або ТДВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства», проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві. Лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ (ТДВ) або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Якщо спадкоємець (правонаступник) відмовився від участі у ТОВ (ТДВ) або йому було відмовлено у прийнятті до товариства, до відносин, пов’язаних з виплатою спадкоємцю (правонаступнику) вартості частки майна товариства, за аналогією застосовується стаття 54 Закону України «Про господарські товариства».

З 17.06.2018 року положення статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства» втратили чинність у частинах, що регулювали діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а положення статуту будуть чинними ще протягом одного року в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності законом. Це застереження не застосовуватиметься після внесення змін до статуту товариства.

В результаті новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» пропонує універсальний підхід, відповідно до якого у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди інших учасників товариства. Право спадкоємця учасника вступити до ТОВ не залежить ні від волі інших учасників, ні від розміру частки у статутному капіталі. Закон не вимагає скликання та проведення загальних зборів для прийняття відповідного рішення про вступ спадкоємця, а також не вимагає внесення змін до статуту ТОВ. Для державної реєстрації вступу спадкоємця достатньо подання останнім державному реєстратору заяви про вступ до ТОВ, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, і  доказу набуття права на спадщину.

При цьому Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає два режими спадкування частки залежно від її розміру:

  1. Якщо частка померлого учасника становила менше 50%, а протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємці такого учасника не подали заяву про вступ до товариства, ТОВ може виключити учасника з товариства. Враховуючи, що строк на прийняття спадщини за загальним правилом становить 6 місяців, то через рік та 6 місяців з моменту смерті учасника інші учасники можуть його виключити, якщо спадкоємці не вступили до ТОВ. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Фактично статусу учасника товариства позбавляють вже померлу особу. В такому випадку спадкоємці отримують ринкову вартість частки спадкодавця. На підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ про виключення учасника з товариства державний реєстратор вносить запис про зміну складу учасників та про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі.
  2. Якщо ж частка померлого учасника у статутному капіталі ТОВ становила 50% або більше, ТОВ може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника. При цьому з конструкції правової норми вбачається, що обмежень по строку для прийняття такого рішення та необхідність чекати на вступ чи не вступ спадкоємців до ТОВ не передбачено. Тобто право на ліквідацію інші учасники можуть реалізувати в будь-який момент після смерті учасника із часткою 50% і більше.

Дана норма щодо прийняття рішень без врахування голосів учасника, який виключається, на відміну від інших положень Закону, набирає чинності через один рік з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», тобто з 17 червня 2019 року.

Порівняльна таблиця

Критерії Як було? Як стане?
З 17.06.2018 р. З 17.06.2019 р.
Наявність переважного права спадкоємця на вступ до ТОВ Частиною п’ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства», проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві. Прийняття рішення про вступ спадкоємця до складу учасників ТОВ належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Наявність переважного право спадкоємців на вступ до ТОВ без згоди інших учасників ТОВ
Врахування голосу учасника – померлого спадкодавця або ліквідованої юридичної особи Голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань.

У будь-який момент після смерті учасника не враховуються голоси під час голосування.

Якщо частка померлого учасника становила менше 50%, то через рік і шість місяців з моменту смертіучасника інші учасники можуть його виключити, якщо спадкоємці не вступили до ТОВ. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається.

Якщо ж частка померлого учасника у статутному капіталі ТОВ становила 50% або більше, ТОВ може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника. Право на ліквідацію інші учасники можуть реалізувати в будь-який момент після смерті учасника із часткою 50% і більше.

В залежності від розміру частки померлого учасника не враховуються голоси під час голосування або зі спливом певного часу  після смерті учасника, або убудь-який момент після смерті учасника.

Визначення вартості частки спадкоємця При  відмові  спадкоємця від  вступу до ТОВ або відмові  ТОВ  у прийнятті до нього спадкоємця йому  видається  у грошовій або  натуральній  формі  частка  у  майні,  яка  належала померлому учаснику чи реорганізованій або ліквідованій  юридичній  особі  (спадкодавцю), вартість якої визначається на день  реорганізації  або  ліквідації (смерті)  учасника. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення  учасника з ТОВ зобов’язане повідомити спадкоємцю колишнього учасника вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Примітка до таблиці: Зазначені нововведення значно спрощують життя спадкоємців часток та не дають змогу несумлінним учасникам товариства перешкодити правонаступнику в повному обсязі скористатися своїми правами на управління.

Автори: Гаро Ганна Олександрівна, адвокат; ; медіатор;

Яцюк Христина Володимирівна, помічник адвоката Гаро Г.О.