В Україні затвердили нові критерії перевірок бізнесу

banner 240x350 png

У Кабміні сподіваються, що перевіряючі не втручатимуться постійно в діяльність підприємств

<p style="text-align: justify;">Фото: Pixabay</p>

Уряд України затвердив нові критерії визначення ступеня ризиків для проведення державних перевірок підприємств. Про це повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Як зазначають у відомстві, нові критерії дозволять проводити перевірки бізнесу в залежності від ступеня ризиків, не втручаючись при цьому в роботу підприємств без необхідності.

«Ми не хочемо, щоб перевіряючі органи постійно втручалися в діяльність підприємств, нишпорили по кутках, вимагали хабара за неіснуючі порушення. Ми хочемо, щоб перевіряючі ефективно запобігали трагедії, які є результатом недбалості. Тому ми перейшли до визначення ризикованості бізнесу. Якщо у бізнесу низька ступінь ризику – перевіряючий приходить до нього раз на п’ять років. Якщо висока – не частіше ніж один раз на два роки», – заявив перший віце-прем’єр, міністр економрозвитку і торгівлі Степан Кубів.

Перший заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов також зазначив, що ризик-орієнтований підхід має на увазі перевірку тільки реальних ризиків діяльності.

«Ми акцентуємо увагу перевіряючих саме на тих об’єктах, діяльність яких несе найбільші ризики», – повідомив Нефьодова і додав, що вже функціонує в пілотному режимі Інспекційний портал – джерело відкритих даних про проведені перевірки і виявлені порушення, а також заплановані перевірки.

«73% перевірок знаходять сьогодні порушення і цей тренд є позитивним, оскільки ще недавно з багатьох напрямків порушення фіксувалися в 99% випадків», – уточнив Нефьодов.

Нові критерії визначення ступеня ризику торкнуться:

  • освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню;
  • електронних довірчих послуг;
  • криптографічного захисту та технічного запису інформації;
  • ядерної та радіаційної небезпеки;
  • містобудівної діяльності;
  • будівництва об’єктів середнього і високого класу наслідків;
  • промислового вилову водних біоресурсів;
  • оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; використання об’єктів інтелектуальної власності;
  • вивчення та використання надр.

Джерело