Не пропусти

Важлива інформація для вкладників та позичальників банківських установ

РОЗДІЛ І: КРЕДИТИ

IЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПІД ЧАС УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ ТА НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ?

 1. Письмова форма договору. Кредитний договір обов’язково укладається в письмовій формі, а її недодержання має своїм наслідком нікчемність договору (передбачено ст. 1055 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).

2. Процентні ставки. Право банку на одержання процентів від позичальника за користування кредитом гарантується ЦКУ, ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ЗУ «Про захист прав споживачів» тощо.

Процентна ставка може бути фіксованою (незмінна протягом всього строку дії договору) та змінюваною, її вид повинен зазначатися в договорі.

Якщо сторони договору домовилися про фіксовану процентну ставку, умови договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемними (ч. 3 ст. 10561 ЦКУ).

Обрання сторонами змінюваної процентної ставки означає право банку самостійно, з повідомленням позичальника, збільшувати розмір процентної ставки. У такому випадку кредитний договір повинен містити максимальний розмір збільшення процентної ставки.

1banki3. Споживчі кредити. Крім ЦКУ, кредитні взаємовідносини між громадянином-позичальником та банком, регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023), стаття 1 якого визначає, що кошти, які надаються банком або іншою фінансовою установою споживачеві (фізичній особі) на придбання продукції, є споживчим кредитом.

Споживчі кредити можуть видаватися лише в гривні (ч. 1 ст. 11 Закону №1023).

4. Інформація, яку банк ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ надати споживачу перед укладанням кредитного договору (ч. 2 ст. 11 Закону №1023 і Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, далі — Правила):

– дані про кредитодавця;

– мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, а також способи забезпечення кредиту (застава, іпотека тощо);

– наявні в банку форми кредитування та різниці між ними;

– тип процентної ставки;

– сума кредиту та його орієнтована вартість із урахуванням додаткових витрат позичальника (сума процентів, комісії, витрат на нотаріуса, оцінювача, страховика тощо);

– строк кредитування;

– порядок повернення кредиту (кількість та періодичність платежів, щомісячна сума);

– можливість дострокового погашення кредиту.

Вказана вище інформація вважається наданою позичальнику за умови наявності у банка письмового підтвердження про її отримання позичальником (п.2.4 Правил).

Відсутність у банка доказів того, що Ви отримали вказану вище інформацію, є підставою для звернення до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

5. Право дострокового повернення кредиту гарантоване законом (ч.8 ст.11 Закону №1023). У разі дострокового повернення кредиту Ви сплачуєте відсотки за період фактичного користування кредитом. Банк не може відмовитися прийняти платіж у разі дострокового повернення споживчого кредиту або встановлювати будь-які додаткові плати за можливість дострокового його повернення.

2banki6. Реструктуризація кредиту (за згодою банку та позичальника) здійснюється шляхом:

– відстрочки його погашення строком до 3 років;

– продовження строку дії кредитного договору;

– зміни механізму нарахування відсотків.

II. УВАЖНО ЧИТАЙТЕ ДОГОВІР ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ

6banki1. У договорі прописуються всі платежі, які Ви повинні будете здійснити. Ви не зобов’язані сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

2. У договорі встановлюється тип процентної ставки, види та розмір штрафних санкцій. Дуже часто з позовів банків до позичальників вбачається, що сума штрафів значно перевищує суму заборгованості за кредитом або співмірна з нею. Також кредитні договори можуть передбачати значні штрафні санкції за будь-які порушення договору, в тому числі, не пов’язані з несплатою кредиту та процентів.

3. Договором встановлюється порядок зарахування платежів від позичальника: користуючись тим, що клієнти не читають договори або дуже потребують отримати кредит, банки в договорі прописують, що у випадку порушення позичальником строку та/або порядку повернення кредиту і нарахування банком штрафних санкцій, грошові кошти, отримані від позичальника, спочатку спрямовуються на сплату штрафів, потім — на сплату прострочених процентів, згодом — на сплату «поточних процентів», і вже в кінці — на сплату тіла кредиту.

Таким чином, може виникати ситуація, за якої Ви щомісячно сплачуєте гроші, вважаючи, що гасите кредит, а насправді тіло кредиту не зменшується у зв’язку з направленням банком грошей на сплату штрафів, прострочених відсотків тощо.

5banki4. Умовами договору може бути змінений строк позовної давності. ЦКУ визначає загальний строк позовної давності у три роки (ст.257), а для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) — один рік (п.1 ч.2 ст.258). АЛЕ ст.259 ЦКУ дозволяє за домовленістю сторін змінювати строк позовної давності (при цьому закон не дозволяє сторонам скорочувати строк позовної давності, а збільшувати можна).

Очевидно, що банкам вигідно встановлювати більш тривалий строк позовної давності, щоб мінімізувати ризики неповернення кредиту та неможливості його повернути навіть через суд.

5. У кредитному договорі зазначаються реквізити рахунків, на які Ви будете сплачувати проценти, тіло кредиту, штрафи, комісії тощо. Виконуючи кредитний договір, тобто повертаючи кредит та сплачуючи проценти, контролюйте, на який рахунок зараховуються Ваші гроші, щоб не сталося ситуації описаної вище (у п.3 цього розділу).

IIIЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА КРЕДИТОМ. ЯК  ДІЯТИМЕ БАНК І ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ПОЗИЧАЛЬНИК?

 1. У разі виникнення у Вас невеликої заборгованості перед банком за кредитним договором, навряд чи банк одразу буде намагатися її стягнути у судовому порядку. Спочатку банк буде надсилати Вам листи-попередження, претензії тощо.

Якщо Ви отримали такий лист і розписалися за його отримання, не рекомендуємо його ігнорувати, тому що це листування у майбутньому банк буде використовувати як доказ в суді на підтвердження того, що він намагався вирішити проблему шляхом її досудового врегулювання, а Ви це проігнорували та є злісним неплатником. Тому, радимо написати та направити до банку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення) відповідь, у якій зазначити причини виникнення заборгованості, прохання не нараховувати штрафні санкції, реструктуризувати борг.

У випадку коли заборгованість за кредитом є значною, банк буде звертатися до суду з позовом про її стягнення (а також стягнення процентів та штрафів).

2. Ми не виключаємо варіант ухвалення судом заочного рішення.

Про прийняття заочного рішення Ви дізнаєтесь постфактум (отримавши його на пошті або вже від державного виконавця).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! На сайті «Судова влада Україна» за адресою: http://court.gov.ua/fair/ є вкладка «Інформація щодо стадій розгляду судових справ». При переході на неї Ви можете в полі «Сторона по справі» вказати своє прізвище, ім’я та по-батькові, після чого система покаже всі судові справи на території України за Вашою участю.

Стаття 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПКУ) встановлює умови для прийняття заочного рішення:

– Ваша неявка в судове засідання;

– Ви належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи;

– позивач (банк) не заперечує проти заочного рішення.

Практика дає підстави стверджувати, що заочні рішення приймаються судами і тоді, коли позичальники насправді не були повідомлені належним чином про дату та час слухання. Очевидно, що банк не буде заперечувати проти заочного розгляду, оскільки йому не вигідна Ваша активна участь у справі і відстоювання своєї правової позиції.

ВИ ПОВИННІ ЗНАТИ! Суд не пізніше трьох днів із дня проголошення заочного рішення, зобов’язаний направити Вам його копію рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ст.227 ЦПКУ). Але нерідко норми закону з тих чи інших причин не виконуються (рішення не відправляється, або не вручається).

Заочне рішення як і «звичайне», є підставою для видачі судом виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження. Таким чином, заочний розгляд справи небезпечний тим, що Ви можете дізнатися про наявність рішення вже від державного виконавця.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ПЕРЕГЛЯДАЄТЬСЯ СУДОМ, ЯКИЙ ЙОГО ПРИЙНЯВ, ЗА ВАШОЮ ЗАЯВОЮ. ТАКА ЗАЯВА ПОДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ 10 ДНІВ З ДНЯ ОТРИМАННЯ КОПІЇ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ (ст. 228 ЦПК України).

Таким чином, отримуючи заочне рішення на пошті, безпосередньо в суді або у державного виконавця, зазначайте реальну дату отримання копії заочного рішення, щоб не втратити  право на його перегляд.

Відповідно до ст.229 ЦПКУ, у заяві про перегляд заочного рішення  Ви повинні зазначити:

— найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

– ПІП, місце проживання, номер засобів зв’язку;

— обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

— посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

– клопотання про перегляд заочного рішення;

– перелік доданих до заяви матеріалів.

Заочне рішення може бути скасовано, якщо:

– Ваша заява за формою та змістом відповідає вищевказаним вимогам ст.229 ЦПКУ;

– Ви довели суду, що або взагалі не були проінформовані про розгляд справи (не отримували повістки, не розписувалися при їх одержанні, не мешкаєте за адресою, на яку вони відправлялися тощо), або не могли прибути в суд через поважні причини (знаходження в лікарні, тимчасове проживання за іншою адресою або в іншому населеному пункті, відрядження тощо);

– у заяві про перегляд заочного рішення Ви посилаєтесь на конкретні докази, які підтверджують хоча б часткову необґрунтованість вимог банку, неправильність розрахунку суми заборгованості, сплив позовної давності тощо.

НЕ ЗАБУДЬТЕ, що заява про перегляд заочного рішення подається до суду в ДВОХ екземплярах, до яких додані докази, а на ТРЕТЬОМУекземплярі Вашої заяви працівник судової канцелярії повинен поставити відмітку про її прийняття.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Подаючи заяву про перегляд заочного рішення, Ви повинні сплатити судовий збір у сумі 320 грн. За інтернет-адресою http://court.gov.ua/sudy/ оберіть сторінку суду, і в розділі «судовий збір», вибравши вкладку «заява про перегляд заочного рішення», сформуйте квитанцію або сплатіть судовий збір в режимі онлайн.

Після скасування заочного рішення, суд має призначити слухання справи заново в загальному порядку. У цьому випадку, ознайомившись з матеріалами справи, потрібно скласти  письмові заперечення проти позову, до яких долучити всі наявні у вас докази.

3. Принципово важливо зберігати всі квитанції про сплату на користь банку кредиту, процентів, штрафів тощо.

Положення ст. 10 та ст. 60 ЦПКУ зобов’язують обидві сторони спору довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тому думка про те, що «в суді все повинен довести банк» є неправильною.

Навпаки, треба бути готовим до того, що наявність та розмір заборгованості за кредитом, процентами тощо банк буде підтверджувати лише довідкою власної бухгалтерської служби, яка в розумінні ЦПКУ є письмовим доказом. Тому Ви повинні докази, подані банком, спростувати своїми доказами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В ч. 2 ст. 27 ЦПК України вказується, що сторони зобов’язані подати докази ДО АБО ПІД ЧАС ПОПЕРЕДНЬОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ, А ЯКЩО ВОНО НЕ ПРОВОДИТЬСЯ — ДО ПОЧАТКУ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ПО СУТІ

IV. ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

1. Позовна давність. Ви повинні знати, що позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. У даному випадку, це строк, протягом якого банк може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Як зазначалося вище, строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки, а для вимог про стягнення штрафу і пені — в один рік.

СЛІД ЗНАТИ, що згідно з ч.3 ст.267 ЦКУ, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторониОчевидно, що банк про це заявляти не буде, тому Ви повинні уважно досліджувати розрахунок заборгованості, доданий до позову і у разі включення до нього сум, на стягнення яких банк вже втратив право, письмово заявляти суду про застосування позовної давності шляхом подання окремої заяви або зазначення про застосування позовної давності в письмових запереченнях та усних пояснення, які будете надавати на судовому засіданні.

 Згідно з ч.1 ст.261 ЦКУ, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Тобто, якщо в кредитному договорі зазначено, що щомісячний платіж Ви повинні здійснити до 10 числа поточного місяця, то 11 числа цього місяця банку вже відомо (або повинно бути відомо), що його право на своєчасне погашення Вами кредиту порушене.

Оскільки умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують Ваш обов’язок повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право банку вважається порушеним з моменту недотримання Вами строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за договором, позовна давність за вимогами банка повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Це підтверджується і судовою практикою, зокрема, Постановою Верховного Суду України від 19.03.2014 року (по справі №6-20цс14).

Юристи банку можуть заявити, що позовна давність переривалася внаслідок сплати Вами поточних платежів за окремими місяцями. Однак така позиція, на нашу думку, не є правильною. У деяких судових рішеннях суди зазначають, що в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Корисною також буде позиція судів, згідно з якою без особистого підпису позичальника під документом, який збільшує строк позовної давності, банк не має права стягувати борг, якщо минув строк більше 3 років, а для пені та штрафів — більше 1 року (Постанова ВСУ у справі № 6-16цс15 ).

 2. Зменшення розміру неустойки (штрафів, пені). Частина 3 ст.551 ЦКУ передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вище вже говорилося про те, що сума штрафів може значно перевищувати розмір заборгованості за кредитом. У такому випадку Ви не позбавлені можливості просити суд зменшити розмір неустойки (штрафів, пені).

Судова практика говорить, що обставинами, на які можна посилатися як на підставу зменшення розміру неустойки, може бути ступінь виконання Вами договору (наприклад, дострокове погашення кредиту та процентів), доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан тощо.

Зверніть увагу, що зменшення розміру неустойки може застосовуватися лише до процентів, які нараховуються як пеня, а проценти, які підлягають сплаті як оплата за користування кредитом, не підлягають зменшенню!

3. Одностороннє збільшення банком процентної ставки.

КОРИСНО ЗНАТИ! У листі Верховного Суду України від 07.10.2010 року зазначається, що належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договоріБанк має довести, що він повідомив боржника належним чином.

Крім того, ВСУ вказує на те, що потрібно враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки, зважаючи на положення цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:

а) якщо боржник сплачує проценти за новою ставкою, то пропозицію слід вважати прийнятою, а правочин вчиненим, оскільки фактичні дії свідчать про прийняття пропозиції;

б) якщо боржник сплачує проценти за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості, у такому випадку слід виходити з умов договору.

4. Обмеження позичальника в праві виїзду за межі України.

У п.7 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2005 року (далі — Постанова № 5) зазначено, що заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (ч. 2 ст.152 ЦПК), оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Таким чином, тимчасово заборонити виїжджати за межі України Вам може суд за поданням державного виконавця, тобто вже на стадії виконання судового рішення (а не судового розгляду справи) і лише за умови, якщо виконавець доведе, що Ви ухиляєтесь від виконання рішення!

3banki5. Відсутність індивідуальної ліцензії банку на кредитування в іноземній валюті за наявності генеральної ліцензії НБУ не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним (п.11 Постанови Пленуму ВСУ №5, Лист ВСУ від 07.10.2010 року).

 6. Накладення арешту на майно позичальника в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 151—153 ЦПКУ, банки мають право просити суд винести ухвалу про арешт  майна позичальника, включаючи як рухоме, так і нерухоме майно. Приміром, квартиру, в якій проживає неплатник, що знаходиться в його власності, гараж, дачу, автомобіль, побутову техніку.

У такому випадку, накладення арешту не означає позбавлення Вас власності на своє майно або можливості ним користування. Це захід, який приймається судом для запобігання ускладнення або унеможливлення невиконання судового рішення в майбутньому (ст. 151 ЦПКУ).

Причому позивач, який заявляє про застосування судом способу забезпечення свого позову, повинен вказати причини, у зв’язку з якими позов необхідно забезпечити, спосіб забезпечення з обґрунтуванням його необхідності. Види забезпечення позову мають бути співмірними заявленим вимогам.

НЕ ЗАБУВАЙТЕ, що Ви маєте право приймати участь в розгляді клопотань, поданих виконавцем послуг, в тому числі, щодо накладення арешту на ваше майно, і заперечувати проти задоволення таких клопотань (апелюйте на неспівмірність такого заходу забезпечення як арешт, із сумою заявлених вимог, на недоведеність позивачем того, що «ненакладання» арешту унеможливить або ускладнить виконання судового рішення в майбутньому).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА п.10 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року, відповідно до якого, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи це, Ви маєте контролювати, чи знято арешт на майно, якщо справа закінчилася Вашою перемогою, або судове рішення Вами було виконане. Арешт, накладений ухвалою суду як засіб забезпечення позову, знімається за Вашою заявою.

7. Розгляд спорів про стягнення заборгованості за споживчим кредитом третейськими судами.

Верховний Суд України неодноразово підтверджував, що спори про стягнення заборгованості за кредитними договорами (про надання споживчих кредитів) непідвідомчі третейським судам, а можуть розглядатися лише «загальними» судами (Постанови у справі № 6-64цс15 від 20.05.2015 року, у справі № 6-856цс15 від 20.09.2015 року).

8. До уваги позичальників, які мешкають або переселилися з зони проведення АТО!

15.10.2014 року набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII (далі — Закон №1669) від 02.09.2014 року.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, з 14.04.2014 року (ст.1 Закону №1669,) і по момент закінчення АТО банки не мають права нараховувати пеню та/або штрафи на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають в зоні АТО або переселилися із визначених у затвердженому Кабміном переліку населених пунктів, де проводилася АТО (Розпорядження КМУ від №1053-р 30.10.2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України N1275-р від 2 грудня 2015 року).

7banki

НБУ у своєму листі №18-112/64483 від 05.11.2014 року зазначив, що банки мають встановлювати місце проживання клієнта-фізичної особи на основі даних, зазначених у поданих клієнтом офіційних документах або засвідчених в установленому порядку їх копій. Реалізація ст.2 Закону №1669 (заборона нарахування штрафів по кредитам) не потребує отримання банком будь-яких інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати.

V. ВИКОНАННЯ ТА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА «КРЕДИТНИМ» СПОРОМ

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Само по собі прийняття судом рішення про стягнення з Вас заборгованості за кредитом, процентами та/або штрафними санкціями НЕ ЗУПИНЯЄ НАРАХУВАННЯ процентів та штрафних санкцій (у межах строку позовної давності), адже ухвалення судового рішення не означає, що Ваші зобов’язання за кредитним договором припинилися.

ВАРТО ЗНАТИ! Законодавство передбачає можливість розстрочки та відстрочки виконання  рішення (ст..217, ст.373 ЦПКУ, ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження»). Ці інструменти можуть бути застосовані лише за Вашою заявою (право ініціювання цього питання надано і виконавцю, але навряд чи він ним скористається). Розгляд заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду відбувається як на стадії прийняття рішення у справі, так і після — на стадії його виконання. Обґрунтовувати свою заяву необхідно обставинами, які ускладнюють виконання рішення: хвороба боржника або членів його сім’ї, стихійне лихо, знищення/пошкодження майна, у тому числі в районах здійснення АТО, низький рівень доходу сім’ї.

У ЯКИЙ ЧАС ВЧИНЯЮТЬСЯ ВИКОНАВЧІ ДІЇ? Відповідно до ч.1 ст.29 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі — Закон №1404), виконавчі дії проводяться у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Водночас, згідно з ч.2 ст.29 Закону №1404, виконавчі дії можуть проводитися і в неробочі та святкові дні у разі, якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Описати та арештувати можливо лише майно, яке належить боржнику! Тому, слід доводити, що рухоме майно, яке знаходиться у вас вдома, вам не належить, а перебуває в тимчасовому користуванні.

4banki

ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЖИТЛО. Якщо сума боргу не перевищує двадцяти мінімальних зарплат (32 тис. грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»).Якщо сума боргу перед банком перевищує вказану вище, то закон передбачає можливість звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить боржнику. При цьому, реєстрація місця проживання боржника в квартирі не означає, що він нею володіє. Таким чином, стягненню підлягає лише те майно, яким боржник володіє на праві власності.В БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУзвернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна (ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження»).

РОЗДІЛ ІІ: ДЕПОЗИТИ 

I. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПІД ЧАС УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ ?

1. Письмова форма договору. Договір банківського вкладу (депозит) обов’язково укладається в письмовій формі, а її недодержання має своїм наслідком нікчемність договору (передбачено ст.1059 ЦКУ).

2. Договори банківського вкладу бувають двох видів:

             1) вклад на вимогу — видача вкладу відбувається на першу вимогу вкладника;

2) при строковому вкладі видача (повернення) грошей і процентів відбувається зі спливом встановленого договором строку.

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

СЛІД ПАМ’ЯТАТИ: умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ст. 1060 ЦКУ).

3. Маєте право на стягнення пені у випадку затримки банком повернення суми депозиту.

Ви можете стягнути 3% від неповернутої вчасно суми депозиту за кожен день прострочення повернення вкладу. Судова практика говорить про те, що вкладник є споживачем фінансової послуги, що дає йому право на стягнення пені в розмірі 3% від неповернутої суми за кожен день неповернення (таке право надається ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів).

Вкладникам, які мають депозити в «проблемних» банках, слід подавати позови про стягнення пені у сумі 3% від неповернутої суми вкладу до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд).

Корисна судова практика:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/53831888

4. Ваші права. За договором банківського вкладу Ви маєте право на повернення вкладу та отримання процентів на нього або дохід в іншій формі. Проценти є платою банком за надане йому вкладником право розпорядження вкладом. Є випадки, коли розмір процентів в договорі чітко не встановлено (а лише мається посилання на якісь правила залучення депозитів, затверджені банком).            

Ви маєте право вимагати чіткого зазначення розміру відсотків за договором та строку їх виплати. (ч. 1 ст. 1061 ЦКУ). Таким чином, виплата процентів за вкладом здійснюється у строки, що обумовлені Вами в договорі. Якщо не буде встановлено періодичність їх виплати, проценти на банківський вклад виплачуються Вам на вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти (ч. 6 ст. 1061 ЦКУ). У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти.

Якщо Ви не зафіксуєте процентну ставку у договорі, банк зможе змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу. Одностороннє зменшення банками розміру процентних ставок на вклади, які обліковуються як строкові, чинним законодавством заборонено. (ч. 3 ст. 1061 ЦКУ, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

ЗНАЙТЕ! Будь-яка умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 4 ст. 1061 ЦКУ).        

Також у договорі Ви можете встановити виплату доходу в іншій, ніж проценти, формі. В даному випадку Ви вкладаєте гроші, на них нараховуються проценти, але виплата на певний термін часу частини чи всієї вартості вкладу здійснюється не у грошовій, а в іншій формі, яку Ви передбачите у договорі. Таким чином, у разі відкриття банківського вкладу (депозиту) у договорі може зазначатися, що грошовий вклад та проценти виплачуватимуться у будь-якій прийнятній сторонам формі, визначеній ст. 177 ЦКУ, зокрема і банківськими металами, цінними паперами тощо. У разі вирішення отримання виплат доходу в іншій, ніж грошова, формі, в договорі має вказати таку форму, порядок та строки її виплати, що буде істотними умовами договору.  

ІІ. ЯКІ ВКЛАДИ ПІДЛЯГАЮТЬ ГАРАНТУВАННЮ? ПОРЯДОК ВИПЛАТ?

1. Держава в особі Фонду забезпечує (гарантує) наступні вклади фізичних осіб:

—    кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту);

—    банківського рахунку;

—    або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Кожному вкладнику банку Фонд гарантує відшкодування коштів за його вкладом та відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.           

Вкладнику гарантуються вклади у кожному з банків-учасників Фонду, але на суму не більше 200 тис. грн в одному банку. При цьому, вклади в «Ощадбанку» гарантуються державою в повному обсязі (на «Державний ощадний банк України» не поширюються положення ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».            

Нарахування відсотків за вкладами припиняється: в день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку,– у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.           

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, — не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.           

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, а, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку,– після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.             

Фонд взагалі НЕ відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття НБУ рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі, якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

6) розміщені на вклад власником істотної участі у банку;

7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

12) суб’єкта підприємницької діяльності, який уклав або на користь якого укладено договір банківського вкладу (депозиту) та/або банківського рахунку;

13) юридичних осіб.

Закон про гарантування передбачає два види списків, до яких включаються вимоги до Банку, що ліквідується, а саме:           

  • РЕЄСТР ВКЛАДНИКІВ, що мають право на відшкодування за рахунок Фонду, до якого включаються вимоги фізичних осіб (за певними винятками) на суму до 200.000 гривень включно (передбачено ч. ч. 1, 4 ст. 26, ч. ч. 2, 5 ст. 27 Закону про гарантування).           
  • РЕЄСТР АКЦЕПТОВАНИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ, що підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури. До реєстру акцептованих вимог кредиторів підлягають включенню вимоги фізичних осіб понад 200.000 гривень та вимоги юридичних осіб і підприємців, які Фондом не гарантуються взагалі.

Заяву про включення до реєстру кредиторів обов’язково подавати протягом 30 днів з моменту публікації відомостей про ліквідацію Банку (ст. 49 Закону про гарантування).

 Джерело: