ВП ВЕРХОВНОГО СУДУ ВИСЛОВИЛАСЬ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЙНОСТІ СПРАВ ПРО ОСКАРЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ

banner 240x350 png

ВП ВЕРХОВНОГО СУДУ ВИСЛОВИЛАСЬ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЙНОСТІ СПРАВ ПРО ОСКАРЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ

ВП Верховного Суду висловилась щодо юрисдикційності справ про оскарження електронних торгів

Господарськими судами розглядався позов ТОВ до Державного підприємства «Сетам» та відділу державної виконавчої служби про визнання недійсними електронних торгів з огляду на порушення порядку реалізації арештованого майна.

Суд першої інстанції позов задовольнив та визнав недійсними електронні торги, з чим погодився і апеляційний господарський суд.

ДП «Сетам» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначав про порушення судами попередніх інстанцій під час розгляду справи правил суб’єктної юрисдикції та підвідомчість цього спору судам цивільної юрисдикції, оскільки переможцем вказаних торгів є фізична особа, якого слід залучити до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Велика Палата ВС скасувала рішення судів та закрила провадження у справі.

ВС зазначив, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця — учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов’язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

ВС звернув увагу на те, що позивач пред’явив позов лише до однієї із сторін правочину — продавців районного відділу ДВС та організатора електронних торгів — ДП «Сетам». А переможець конкурсу – фізична особа був залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а суди попередніх інстанцій не врахували, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину — державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

ВС зазначив, що юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18).

Виходячи із суб’єктного складу сторін спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись загальними судами в порядку цивільного судочинства (постанова від 05.06.2018 у справі № 910/856/17).

Джерело:

Українське право