За і проти нового закону про банкрутства

image-10-300x146

Кому полегшить життя прийнятий документ

На початку січня Альфа-банк підписав мирову угоду з одним із найбільш проблемних своїх боржників — підприємством «Укртатнафта». Компанія заплатить йому 13,5 млн грн. за користування кредитом. Перемогою банку закінчилися і три інших суду з компанією за не виплаченими кредитами. Ціна питання — 54 млн грн. лише по одному із справ. До цієї угоди йшли 4 роки, впродовж яких велися судові тяжби банку з позичальником.
З 19 січня морочити голову кредиторам стало складніше — в силу вступили зміни до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (закон «Про банкрутство»), а по суті це — новий закон.

Слово на захист

Документ повинен закрити багато лазівок для спритних неплатників або ускладнити їх використання. Але тільки по новим банкрутств (за невеликим винятком), процедури по яким були розпочаті після вступу змін в силу.
Що саме зміниться? По-перше, кредитори, які надавали позичку під заставу майна, можуть накласти своє вето на план санації чи ліквідації підприємства. Зараз вони практично безправні, приклад тому — банкрутство підприємства «Сумихімпром». Вже кілька місяців шість українських фінустанов, включаючи Укрсоцбанк, VAB Банк і державний Укрексімбанк, намагаються оскаржити план санації цього підприємства, затверджений комітетом його кредиторів. Причина в тому, що вигідна ця санація лише структурам Дмитра Фірташа, який фактично і контролює цей завод. Але поки спроби банків зупинити санацію, яким разом із пенею «Сумихімпром» заборгував більше 1 млрд грн., До результатів не привели: під різними приводами суди відмовляють кредиторам у розгляді чи задоволенні їх апеляцій.
Закон дозволить притягти до відповідальності директора або акціонера компанії, якщо кредитори зможуть довести, що ті навмисно довели компанію до банкрутства
Інша новація документа повинна знизити популярність фіктивних банкрутств. «Мораторій на сплату боргів — одна з найчастіших причин, чому підприємства починають банкрутувати», — підкреслює Роман Степаненко, радник Юридичного Бюро «Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери». Ознаки технічного банкрутства, приміром, є у випадку з Заводом ім. Малишева, Миколаївський суднобудівний завод «Океан», київським ПАТ «Веркон» (володіє 40 га землі в Києві).
Новий закон покликаний зменшити популярність цього методу «відходу» від кредиторів, говорить Артем Шіркожухов, юрист ЮФ Avellum Partners. «Тепер мораторій на задоволення вимог кредиторів буде накладатися судом не тоді, коли він розпочав розгляд заяви про порушення банкрутства, а на стадії підготовчого засідання. На цьому етапі зупинити процедуру банкрутства буде набагато складніше, — пояснює він. — Це має стати якщо не «ліками», то першим кроком до вирішення проблеми багаторічних, ні до чого не призводять банкрутств».
Закон дозволить притягти до відповідальності директора або акціонера компанії, якщо кредитори зможуть довести, що ті навмисно довели компанію до банкрутства. Зараз спроба довести такий факт йде, наприклад, у випадку з львівською «Компанією Галпродукт», причому ініціатором справи стало місцевий підрозділ Державної податкової інспекції.
Чим це загрожує таким обвинуваченим (знову ж таки, у випадку з новими процедурами банкроства), якщо їх провина буде доведена? Їм доведеться задовольнити вимоги кредиторів за рахунок свого власного майна, говорить Шіркожухов. Хоча ця норма може виявитися палицею з двома кінцями. «Крім директора і акціонерів, дана норма може застосовуватися і до інших осіб, контролюючим підприємство. Теоретично, такими особами можуть визнати і самих кредиторів — якщо вони мають занадто великий вплив на компанію», — пояснює юрист.
Ось ще кілька нововведень. Тепер висунути вимоги на погашення боргу кредитори зможуть навіть після відведеного їм законом 30-денного терміну (хоча в такому випадку і будуть понижені у черзі). Або зможуть протягом року після початку процедури банкрутства визнати недійсною угоду, якщо вона призвела до банкрутства підприємства. «Це допоможе боротися з фіктивними угодами. Хоча під загрозою визнання недійсними можуть виявитися і цілком законні угоди», — констатує Шіркожухов з Avellum Partners.

Закон із застереженнями

Не виключено, що з початку року ми побачимо хвилю банкрутств державних підприємств
Чи допоможе новий закон реанімувати кредитування? Поки опитані Forbes керівники банків ентузіазмом не радують. «Поживемо — побачимо», — говорить Андрій Яцура, голова правління банку «Форум». За новими кредитами захищеність банків однозначно буде краще, вважає він, але от по кредитах з «бородою» нічого не зміниться. «У випадку з такими кредитами, як правило, у кожного банку вже є своя розроблена концепція поведінки, і законодавчі зміни суттєво на ситуацію не вплинуть», — вважає банкір.
Роман Степаненко стриману реакцію банкірів пояснює просто: закон до кінця не справився ні з завданням скоротити терміни процедури банкрутства, ні з завданням зробити її прозорішою, і такою, щоб вона відповідала європейським стандартам. «Цей закон — лише мала частина того, що необхідно створити в секторі роботи з проблемними фінансовими активами в нашій країні, — резюмує Олександр Ільчук, голова Асоціації учасників колекторського бізнесу. — До того ж потрібно, щоб ці норми закону працювали».
Більш того, у закону може виявитися подвійне дно. Він змінює правила банкрутства державних підприємств. До цих пір на банкрутство держкомпаній діяв мораторій. Тепер він діятиме лише відносно підприємств, що мають стратегічне значення. «Це полегшить держкомпаніям залучення позик, адже вони зможуть давати забезпечення під кредити, чого робити раніше не могли», — вважає Шіркожухов. «З іншого боку, не виключено, що з початку року ми побачимо хвилю банкрутств держпідприємств, прихований мотив яких буде досить простий: приватизувати підприємства, скориставшись цією новою можливістю», — додає юрист, який попросив не називати його імені.

Джерело