2

Ярошенко: Украине ближайшие 5 лет нужно отбросить иллюзии о членстве в НАТО

Черногория официально стала 29-ым членом НАТО. Уже 7 июня флаг страны будет поднят в штаб-квартире Альянса в Брюсселе.

В то же время украинские парламентарии на законодательном уровне закрепили положение о том, что членство в НАТО является национальным приоритетом для Украины.

Будущее НАТО, и есть ли место в Альянсе для Украины, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник, представитель Международного центра перспективных исследований Евгений Ярошенко.

Депутати погодили внести зміни у закон «Про основи національної безпеки України». Зокрема після слів «в євроатлантичний безпековий простір» додати слова «з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору». Де-юре парламентарі можуть змінювати курс позаблоковості держави, щоби ніхто із опонентів не зміг оскаржити це в Конституційному суді, наприклад?

— Тут потрібно більш ширше дивитись на нормативну базу, бо в нас є закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, в нас є стратегія національної безпеки України, в нас є воєнна доктрина України. І в усіх трьох документах після Революції Гідності були внесені поправки, які скасовують позаблоковий статус України, тобто те, що було запроваджено за президентства Януковича. Але в цих трьох законодавчих актах по-різному тлумачиться, яка ціль України у зближенні з НАТО. В окремих документах зазначається, що ціль є до 2020-го року набуття критеріїв, необхідних для членства в Альянсі, а в іншому документі стверджується, що це ціль України полягає в приєднанні до євроатлантичної системи безпеки, тобто декларативно було оголошено про те, що Україна відновлює курс на євроатлантичну інтеграцію, однак яка кінцева ціль, в якій формі — це було не уточнено. Тобто сьогодні українські парламентарі більш менш розставили всі політичні і юридичні крапки над цим курсом.

Що це означатиме на практиці? Ми офіційно заявили про своє бажання стати членом НАТО?

— Декларування політичних намірів — це одна справа, відповідність сьогоднішнім реаліям — це зовсім інша. У відносинах України з НАТО далеко не найкращі часи для того, щоби претендувати на повноправне членство, бо із зрозумілих причин НАТО зараз не готово брати Україну у найближчі п’ять-десять років. Це пов’язано з тим, що Україна не відповідає всім критеріям членства в НАТО, окремим критеріям, зокрема, на тій підставі, що в нас є невирішені територіальні суперечки і збройний конфлікт з Росією, потім рішення щодо вступу в Альянс ухвалюється консенсусом, тобто всі відтепер 99 держав-членів НАТО мають бути одностайні в наданні Україні перспективи членства, тобто однієї, наприклад, Угорщини, Греції чи Франції буде достатньо для того, щоби заблокувати. Крім того, зараз НАТО перебуває в стані протиріч між США і європейськими країнами, і останній саміт НАТО якраз зафіксував, що Трамп не бажає нести додаткові витрати за своїх європейських союзників, і якраз Україна тут розглядається як у випадку, якщо піде мова про розширення, як додатковий фінансовий тягар для американських платників податків. Однак потрібно прагматичніше до цього підходити. Потрібно, щоби євроатлантична інтеграція сприяла Україні в досягненні військових стандартів НАТО, а ціль про членство була відкладена на більш віддалене майбутнє.

Що мали депутати на увазі? Що означає «повне інституційне зближення»?

— Я думаю, що тут наголошувалось на тому, що нормативні акти України не суперечать курсу на євроатлантичну інтеграцію. Однак зближення України з НАТО — це політичне питання, і тут зараз, попри яке б не було бажання в української влади зблизитись з НАТО, потрібно враховувати, що вирішальне слово буде за кількома найвпливовішими членами Альянсу, а це США, Німеччина і Франція. Наразі жодна з цих країн не розглядає Україну як потенційного кандидата на розширення.

Багато разів було сказано, що членство України в НАТО — дуже далека перспектива… Навіщо робиться ця заява? Якісь політичні бонуси намагаються українські політики отримати?

— Тут може бути два пояснення — зовнішньополітичне і внутрішньополітичне. Зовнішньополітичне — це пов’язане з тим, що Україна перед собою ставить цей переговорний козир з надією на те, щоб виторгувати якусь більш військову чи фінансову допомогу і тому ставить доволі високий поріг у вигляді цілі як членство в НАТО. Внутрішньополітична сторона цього рішення полягає в тому, що українські політики всерйоз замислюються над тим, що незабаром вибори або строкові в 2019-му році, або дострокові у випадку, якщо якось політичні обставини зміняться і тому апелювання до НАТО як доволі популярної теми серед значної кількості українського суспільства, бо за даними соціологічного опитування, мінімум 40% українців підтримують вступ до НАТО. Це може дати певні електоральні бонуси.

Тобто це рішення спрямоване на внутрішнього споживача?

— Так. Це більше матиме ефекту на внутрішню політику України, бо звичайні українські громадяни можуть бути далекими від того, які є реалії і перспективи України на шляху до євроатлантичної інтеграції. Однак для українських політиків, особливо ті, які зараз перебувають при владі, для них це є непоганий шанс заявити і спекулювати на таких популярних гаслах.

На зовнішньополітичному просторі як сприймуть подібне рішення?

— Я думаю, що буде офіційна заява генсека НАТО Йєнса Столтенберга, яка буде ґрунтуватись, певно, на такому, що НАТО залишає свої двері відкритими для України, тобто заява, яка не носить жодного інноваційного характеру, однак насправді все буде залежати від того, якою буде політика ключових держав-членів НАТО, і як буде розвиватись Альянс НАТО у найближчі п’ять років. І тому, звісно, ми можемо розраховувати, що риторика буде приязна до України. Однак така політична приязнь зовсім не означає, що НАТО наразі готова перед Україною відкрити двері.

Тобто за п’ять років ми побачимо зовсім інший Альянс?

— Ні, я маю на увазі, що найближчі п’ять років Україні можна відкинути всі ілюзії про членство в НАТО. Це з багатьох геополітичних причин є нереальним кроком.

Напомним, экс-губернатор Донецкой области Сергей Тарута в эфире «ГС» заявил, что в ближайшее время перспектив интеграции в НАТО нет, но сотрудничество с Альянсом должно быть очень активным.

Источник: gs.fm

Залишити відповідь