6

Стрімкий розвиток інформаційних технологій привів до того, що кількість працівників, які реалізують трудову функцію поза межами приміщень роботодавця, щодня зростає. Нажаль це питання досить не врегульовано законодавством України – термін “дистанційна праця” не згадується в жодному законі.

В ч. 8 ст. 179 Кодексу законів про працю України мова йде про працю вдома працівників, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною. Праця вдома є одним із видів праці дистанційної. Іншим видом дистанційної праці є робота, яка здійснюється працівником не на тому місці, яке створюється і контролюється роботодавцем, а на будь-якому іншому місці за вибором працівника.

Головними ознаками такої дистанційної праці є:

вільний вибір місця роботи; для спілкування з керівництвом та колегами використовуються інформаційні технології; режим робочого часу та часу відпочинку визначається працівником самостійно;

дистанційний працівник стає штатним працівником підприємства і на нього поширюються всі трудові права та гарантії (крім тих, що унеможливлюються фактом дистанційності, як-от оплата роботи в нічний або надурочний час).

Не будь-яке дистанційне застосування праці повинно бути віднесене до трудових правовідносин. Якщо сторони перебуватимуть в становищі рівності по відношенню один до одного та предметом домовленостей буде  виконання лише конкретного завдання, то мова буде йти про цивільно-правові відносини. І навпаки, якщо одна сторона підпорядковується другій і має місце виконання роботи за певною спеціальністю – це трудові відносини.

На нашому сайті ми пропонуємо зразок трудового договору з дистанційним працівником.

МОЄ ПРАВО

Залишити відповідь