Господарське судочинство
Звернення до господарського суду
Хто має право звернутись з позовною заявою
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною (стаття 4 Господарського процесуального кодексу України)
Куди звернутись
Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам (частина перша статті 24 ГПК України).
Підсудність справ господарському суду
| № | Вид підсудності | Предмет позову | Який суд розглядає |
|---|---|---|---|
| 1 | Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача | позови до юридичної особи та фізичної особи – підприємця | за місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи – підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань |
| позови до фізичної особи | за місцем проживання фізичної особи (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування фізичної особи) | ||
| 2 | Підсудність справ за вибором позивача | позови у спорах за участю кількох відповідачів | за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів |
| позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи | за місцезнаходженням філії або представництва юридичної особи | ||
| позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса | за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса | ||
| позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці | за місцем виконання договорів | ||
| позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме | за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності | ||
| позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову | за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи) | ||
| позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну | за місцем заподіяння шкоди | ||
| позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі | за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна | ||
| позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання | за місцезнаходженням майна відповідача | ||
| 3 | Виключна підсудність | спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник | за місцезнаходженням перевізника |
| справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги | за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна | ||
| спори, що виникають з приводу нерухомого майна | за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою | ||
| спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти | за місцем їх державної реєстрації | ||
| спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю | місцевий господарський суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ | ||
| спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі | за місцезнаходженням юридичної особи | ||
| спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи | за місцезнаходженням юридичної особи | ||
| спори, пов’язані з емісією, розміщенням або погашенням цінних паперів | за місцезнаходженням емітента | ||
|
за місцезнаходженням боржника |
Підсудність господарської справи, у якій однією із сторін є господарський суд або суддя господарського суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Строк звернення до суду
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом. Наприклад: частиною восьмою статті 269 Господарського кодексу України передбачено шестимісячний строк пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Частиною третьою статті 322, частиною п’ятою статті 324 ГК України встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.
Форма і зміст позовної заяви
Позовна заява подається в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити (частина третя статті 162 ГПК України):
- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для фізичних осіб – підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують (стаття 164 ГПК України):
- відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Вартість
За подання позову до господарського суду особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
| Автоматичний розрахунок судового збору на офіційному веб-порталі “Судова влада України” |
Форми господарського судочинства та строки розгляду справи судом
Відповідно до статті 12 ГПК України, судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів здійснюється у таких формах:
- наказного провадження;
- позовного провадження (загального або спрощеного).
| Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. | Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. |
| Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина третя статті 12, стаття 247 ГПК України). | Суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 248 ГПК України). |
| Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. | Загальне позовне провадження передбачає етап підготовчого провадження (має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі з можливістю продовження у виняткових випадках не більше ніж на 30 днів) та розгляд справи по суті (протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті). |
Порядок оскарження
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення (стаття 256 ГПК України).
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (стаття 288 ГПК України) .
Розгляд господарських спорів третейським судом
Відповідно до статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
- спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;
- спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 ГПК України, з урахуванням частини другої цієї статті;
- інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 ГПК України, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
Див. також
Зразки та шаблони документів
