Рішення ВС у справі №264/2076/17 https://cutt.ly/tg85tR1
Такого висновку дійшов КЦС ВС у справі №264/2076/17.
Відповідач працював на посаді водія в університеті.
Між ними було укладено договір про повну матеріальну відповідальність щодо ввіреного йому автомобіля.
Скоївши ДТП, водій спричинив матеріальну шкоду, яку університет намагався стягнути у судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, КЦС звернув увагу на наступне.
Договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у виробництві переданих їм цінностей (ст.135-1 КЗпП).
Перелік таких посад і робіт затверджується в порядку, визначеному КМУ.
Згідно з п.8 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» у таких справах суд зобов’язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст.135-1 КЗпП може бути укладено відповідний договір та чи був він укладений.
За відсутності цих умов на працівника може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність.
Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, посада водія НЕ ВХОДИТЬ до цього Переліку.
Отже, відповідач не може нести матеріальну відповідальність у повному розмірі.