17 лютого 2016 року детективи НАБУ затримали прокурора ГПУ, який хотів спростити собі життя і гарантувати призначення на посаду керівника або заступника підрозділу детективів у цьому ж Бюро. Для цього чоловік запропонував члену Ради громадського контролю НАБУ і, за сумісництвом, члену Конкурсної комісії 10 тисяч доларів. Затримали прокурора прямо під час проходження конкурсного відбору – він якраз складав тестування на знання законодавства. І лише за чотири з половиною роки – у вересні 2020 року – ВАКС ухвалив вирок у цій справі.

Обставини справи

29 грудня 2015 року ОСОБА_1 – прокурор Генеральної прокуратури, якого невдовзі могли звільнити через скорочення – звернувся до НАБУ із заявами про бажання взяти участь у конкурсі на посаду начальника та заступника відділу детективів. Для того, щоб гарантувати позитивний для себе результат конкурсу, він вирішив спробувати підкупити членів конкурсної комісії. Отримавши номер ОСОБА_2 – члена Конкурсної комісії – прокурор неодноразово дзвонив йому і намагався домовитися про зустріч. Зустріч призначили на 6 лютого.

6 лютого 2016 року під час зустрічі ОСОБА_1 за сприяння у призначення його на посаду запропонував ОСОБА_2 та іншим членам Конкурсної комісії хабар у розмірі 10 тисяч доларів. Під час наступної зустрічі 9 лютого прокурор підтвердив свій намір. А 17 лютого його затримали правоохоронці. У суді обвинувачений провину не визнавав.

Свідчення обвинуваченого

Прокурор свідчив, що не знав, як відбувається призначення на посади у НАБУ, а також які повноваження у Конкурсних комісій та їх членів. І це попри той факт, що прокурор 5 разів брав участь у конкурсах на посади у НАБУ. Більше того, за свідченнями обвинуваченого, у нього було достатньо знайомств у НАБУ, а тому звертатися до ОСОБА_2, щодо якого він навіть не знав, що той є членом Конкурсної комісії, сенсу не було.

А зустрівся обвинувачений з ОСОБА_2 не з власної ініціативи, а на прохання ОСОБА_3 – людиною, з якою він бачився ледь не вперше. Він надіслав прокурору номер ОСОБА_2, після чого обвинувачений домовився про зустріч 6 лютого. Під час зустрічі говорили ні про що. Потім ОСОБА_2 повідомив, що документи ОСОБА_1 загубилися, а тому треба щось думати, і сказав, що чекає пропозицій. Прокурор не хотів говорити про хабарі, але ОСОБА_2 наполягав. Щоб припинити розмову обвинувачений сказав цифри з назви політичної партії «5.10», які часто бачив біля метро, не маючи на увазі жодних хабарів. Після цього хабарі не обговорювали.

Зміст другої зустрічі ОСОБА_1 не зміг згадати, але пам’ятав, що сприйняв ОСОБА_2 як шахрая. ОСОБА_2 не повідомляв, що має будь-яке відношення до конкурсу або будь-яким іншим чином може вплинути на його результати. Після другої зустрічі вони між собою не бачилися. Обвинувачений назвав все, що відбулося, провокацією з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Свідчення свідків

ОСОБА_3, який виступав посередником між обвинуваченим та ОСОБА_2, свідчив, що з обвинуваченим його звів знайомий – мовляв, прокурор шукав когось, хто допоможе йому зустрітися з членами Конкурсної комісії для сприяння призначенню. Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив посереднику, що готовий заплатити за посаду детектива 5 тисяч доларів, а за керівну посаду – 10 тисяч. ОСОБА_3 дав йому контакти ОСОБА_11, який також був членом Конкурсної комісії, втім зустріч не вдалася. Після чого ОСОБА_3 дав обвинуваченому контакти ОСОБА_2. Пізніше обвинувачений зустрівся ще раз з ОСОБА_3 і повідомив, що за все домовився, а гроші він передасть після призначення на посаду.

На питання про те, чому він одразу не повідомив про злочин, ОСОБА_3 зазначив, що «вагався та міркував, як на нього будуть дивитися друзі, які до нього зверталися з цим питанням». І додав, що спершу дав обвинуваченому контакти ОСОБА_11, вважаючи, що той після пропозиції хабаря точно повідомить НАБУ про злочин.

У свою чергу, ОСОБА_11 повідомив суду, що в кінці січня 2016 року йому дзвонив невідомий чоловік, який запропонував обговорити можливість призначення на посаду старшого детектива. Свідок відмовився, зазначивши, що такі речі обговорюватиме лише у рамках конкурсу. У яких формулюваннях проходила розмова, ОСОБА_11 згадати не зміг, зважаючи на те, що пройшло 4 роки. Доручень ОСОБА_3 передавати комусь свій номер він не давав.

За свідченнями ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомив його, що є людина, яка намагається знайти когось, щоб дати хабар для проходження конкурсу до НАБУ (на той момент мова йшла не про обвинуваченого). ОСОБА_2 вирішив зв’язатися з цією людиною та повідомив ОСОБА_3, що якщо це правда, то повідомить НАБУ. Пізніше ОСОБА_3 дав обвинуваченому номер свідка. ОСОБА_1 подзвонив свідку і почав натякати на хабар – за фактом можливої пропозиції хабаря ОСОБА_2 написав заяву до НАБУ.

На зустрічі у січні 2016 року обвинувачений повідомив свідку, що хоче потрапити на посаду начальника чи заступника відділу детективів. На що ОСОБА_2 детально розповів особливості проходження конкурсу, а також повідомив, що у 99% випадків Директор НАБУ призначає рекомендованих Конкурсною комісією кандидатів. Далі обвинувачений зазначив, що готовий заплатити ОСОБА_2 та усім членам Конкурсної комісії, які «посприяють» йому, 5 тисяч за призначення до САП та 10 тисяч доларів – за посаду керівника відділу у НАБУ. Під час розмови на свідкові була апаратура для запису, яку на нього одягли у НАБУ за письмовою згодою свідка. Під час другої зустрічі обвинувачений підтвердив свій намір дати хабар і пообіцяв розплатитися після призначення.

ОСОБА_25 – співробітник НАБУ та колишній сусід обвинуваченого по гуртожитку – повідомив, що у січні 2016 року вони мали зустріч. На ній ОСОБА_1 спитав у свідка, з ким у бюро можна «порішати» питання щодо працевлаштування. ОСОБА_25 сказав, що все відбувається за конкурсом, а обвинувачений не повірив, що свідок ні з ким не домовлявся. ОСОБА_25 не надав значення цій розмові, а тому не звертався до правоохоронних органів. За декілька років свідок випадково дізнався про кримінальне провадження проти ОСОБА_1. На питання, чому справа розглядається так довго, прокурор САП відповів, що обвинувачений стверджував, що проти нього відбулася провокація з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Через це свідок повідомив прокурору про вищезгадану розмову зі звинуваченим і погодився свідчити у суді.

Доводи сторони захисту

Позиція захисту базувалася на ряді доводів, які, на їх думку, спростовували докази обвинувачення. Перш за все, ВАКС вирішив не враховувати показання обвинуваченого, виходячи з того, що вони суперечать перевіреним доказам: свідченням ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_25, записам розмов і т.і. Зокрема, запис зустрічі між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та інші докази спростовують твердження останнього про те, що він не знав, що ОСОБА_2 був членом Конкурсної комісії.

Також, посилаючись на норми законодавства, суд спростував позицію захисту щодо того, що ОСОБА_2 не був службовою особою. Крім того, не погодився ВАКС і з посиланнями захисту на наявність провокації з боку детективів та свідків. Із посиланням на практику ЄСПЛ суд відзначив, що для встановлення наявності факту підбурювання до злочину необхідно оцінити пасивність правоохоронців. І за цим критерієм у обставинах справи говорити про підбурювання не доречно. Зокрема, ОСОБА_3 дійсно виявив ініціативу і подзвонив обвинуваченому першим, але він на той момент не співпрацював з НАБУ і не повідомляв про злочин. У свою чергу ОСОБА_2, який погодився співпрацювати з Бюро, не був ініціатором контактів із ОСОБА_1 та під час негласних слідчих дій поводився належним чином.

«На думку суду, законослухняна людина, бажаючи пройти конкурс на заміщення вакантної посади і отримати призначення на посаду, не буде шукати шляхів впливу на результати конкурсу поза межами, визначеними законодавством, тому така поведінка обвинуваченого сама по собі свідчить про його намір вчинити злочин, а, отже, про відсутність провокації злочину як з боку свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , так і з боку детективів НАБУ».

Крім того, захист подавав суду клопотання про вилучення з переліку доказів витягу з ЄРДР, заяв про злочин від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, постанови детектива НАБУ про залучення ОСОБА_2 до негласних слідчих дій, протоколів про результати аудіо- відео контролю ОСОБА_1 та інших доказів. Втім ВАКС відхилив їх, обґрунтувавши таке рішення. Разом з тим обвинувачений клопотав визнати неналежними та недопустими доказами у справі положення про Конкурсну комісію НАБУ, затверджену наказом Директора Бюро, та Регламент Комісії, адже вони не були зареєстровані у Мін’юсті. Проте суд прийшов до висновку, що ці документи не потребують державної реєстрації.

Також обвинувачений просив визнати незаконним його затримання 17 лютого. ОСОБА_1 заявляв, що у нього були відсутні підстави для втечі, а також йому була незрозуміла підстава затримання. Суд же прийшов до висновку, що це твердження «є лише припущенням обвинуваченого».

Висновки суду

«Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за ознаками пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням її службового становища».

З моменту вчинення злочину до вироку суду пройшло чотири з половиною роки, а злочин за ч. 1 ст. 369, який у 2016 році відносився до злочинів середньої тяжкості, став нетяжким. А тому ВАКС класифікував злочин, як нетяжкий. Разом з тим, суд взяв до уваги суспільну небезпеку корупційних злочинів, зазначивши, що «корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей». Також суд врахував те, що обвинуваченого на утриманні була мати пенсіонерка.

Виходячи із зазначених обставин ВАКС прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1, а також попередження нових злочинів з його боку можливе лише за умови його ізоляції від суспільства. У зв’язку з цим суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі із зарахуванням 3 днів у СІЗО за «законом Савченко».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВАКС засудив голову села з Київщини до 3 років позбавлення волі за спробу зловживання владою на 8 млн грн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.