32

Стало відомо, чому Комітет з питань правової політики виключив із законопроекту про третейські суди спори щодо нерухомості.

Третейські суди не будуть розглядати спори про нерухомість. Про це повідомив в соцмережах народний депутат України Ігор Фріс. За його словами Комітет з питань правової політики погодився виключити з проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду» (реєстр. № 3411 від 29.04.2020) право на розгляд такими судами спорів, пов’язаних з нерухомістю.

На повідомлення нардепа одразу відреагували соцмережі, які висловили задоволення внесеною правкою та позицією Комітету.

Проти розгляду третейськими судами такої категорії спорів виступив також Комітет з питань антикорупційної політики, який виявив у проекті норму, що може сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

На думку антикоркомітету, корупційним ризиком законопроекту є пропозиція виключення пункту 7 з частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», що надає третейським судам повноваження розглядати справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Така пропозиція не узгоджується із пунктом 13 частини першої статті 6 цього ж Закону, відповідно до якого третейські суди не розглядають справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Таким чином, вказаною нормою створюється суперечність (колізія) між різними положеннями Закону України «Про третейські суди», що допускатиме різне тлумачення цих норм на практиці та потребує уточнення для забезпечення правової визначеності.

До законопроекту висловлювали зауваження Асоціація українських банків, Третейська палата України, Нотаріальна палата України (зокрема закликала зупинити надання третейським судам повноважень розгляду справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, оскільки це, на думку членів Нотаріальної палати України, відкриє нові схеми для шахрайства та рейдерства), а також Офіс Генерального прокурора (зокрема в частині норм, якими пропонується розширити коло підвідомчих третейським судам справ).

Комітет з питань правової політики ще 04.11.2020 рекомендував Верховній Раді прийняти вищезазначений Урядовий законопроект за основу в першому читанні.

Проектом Закону пропонується внести зміни до положень Закону та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», якими передбачити:

– зміну порядку державної реєстрації третейських судів, зокрема, визначення Міністерства юстиції України єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів;

– посилення вимог щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме, визначення, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад п’ять років;

– розширення повноважень Третейської палати України, зокрема до її повноважень буде віднесено встановлення відповідності засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам Закону та надання відповідного висновку, а у разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог Закону Третейська палата України повинна буде звертатись до органу державної реєстрації із відповідною заявою;

– розширення підвідомчості справ, які можуть розглядати третейські суди.

Крім того, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту Закону передбачено здійснення перереєстрації постійно діючих третейських судів відповідно до нових вимог Закону.

Діяльність постійно діючих третейських судів, які не звернуться до органу державної реєстрації у встановлений строк, буде припинена у судовому порядку.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що НАЗК знайшло корупційні ризики в законопроекті про внесення змін до Кримінального кодексу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.