Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 759/22877/19 зазначив, що відсутність у паспорті позивача фотокартки у зв`язку із досягненням двадцятип`ятирічного віку не є безумовною підставою для визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Враховуючи те, що сторони договору купівлі-продажу не мали сумніву у ідентичності особи кожної з них, знали про наявність дефекту паспорта позивача, договір купівлі-продажу вчинили за взаємною згодою, зокрема добровільні дії позивача були спрямовані на відчуження транспортного засобу, подання ним особисто документів, необхідних для перереєстрації транспортного засобу, недійсність паспорта позивача не може бути підставою для задоволення його позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та скасування його державної реєстрації, на використовування ним при укладенні договору недійсного паспорта не відповідає принципу добросовісності.

 Обставини справи

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за ним було зареєстрований автомобіль його батька, який фактично користувався ним.

30 серпня 2019 року відповідачу, яка є знайомою батька, потрібно було на автомобілі переміститися до Автономної Республіки Крим, для чого позивач мав надати батькові нотаріально посвідчену довіреність на виїзд за кордон, в оформленні якої нотаріусом було відмовлено з підстав недійсності паспорта позивача, оскільки в ньому не було вклеєно фотокартку при досягненні двадцятип`ятирічного віку.

Відповідач запропонувала переоформити автомобіль на неї, пообіцявши, що після повернення з АР Крим авто буде повернуто з переоформленням його на позивача або його батька.

Отримавши страховий поліс № АО/4240030 від 31 серпня 2019 року на автомобіль вже з новим реєстраційним номером, батько позивача поїхав з відповідачем до АР Крим, однак після повернення відповідач категорично відмовилася повертати автомобіль та вимагала за це 35 тис. грн, не отримавши які, звернулася до правоохоронних органів із заявою про розшук автомобіля.

Позивач посилався на те, що договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля, укладений 31 серпня 2019 року між ним та відповідачем , підлягає визнанню недійсним, оскільки на час укладення договору був недійсним його паспорт у зв`язку із тим, що до нього не було вклеєно фотокартку після досягнення двадцятип`ятирічного віку.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 4 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували заявлені позовні вимоги та свідчили про порушення його прав при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу. При реєстрації транспортного засобу особа має надати документ, що посвідчує таку особу, а паспорт громадянина України для державної реєстрації не є обов`язковим.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 4 червня 2020 року – без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним укладеного між ним та відповідачем договору купівлі-продажу автомобіля, зважаючи на закріплену у статті 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину. Та обставина, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля у паспорті продавця не була вклеєна фотокартка у зв`язку із досягненням ним двадцятип`ятирічного віку, не свідчить про невідповідність волевиявлення відчужувача автомобіля на його продаж, зважаючи, зокрема, на той факт, що позивачем не заперечувались обставини укладення договору та факт його підписання.

Раніше КАС погодився з тим, що умовою для нарахування суддівської винагороди є лише фактичне здійснення правосуддя

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.