Прийнятий 17 років тому Господарський кодекс України перестав відповідати вимогам часу. Крім того, окремі його положення, що регулюють однорідну групу суспільних відносин, перегукуються із Цивільним кодексом, що не сприяє утвердженню принципу правової визначеності. Тому настав час модернізувати Господарський кодекс та усунути прогалини й нормативні неузгодженості.

Зробити це покликаний нещодавно розроблений проект Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів)» (реєстр. №4164). За сприяння НААУ, 8 грудня відбулося його експертне обговорення.

В першу чергу законопроектом запропоновано уточнити коло відносин, що не є предметом правового регулювання Господарського кодексу України, а саме аргументовано доцільність внесення змін до ст. 4 зазначеного Кодексу, передбачивши, що такими є майнові та особисті немайнові відносини між фізичними особами – негосподарюючими суб’єктами, що регулюються Цивільним кодексом України.

«Законопроект не ламає відносини, що склалися. Розвиток законодавства має йти не шляхом протиставлення, а шляхом узгодження позицій», – пояснив учасник дискусії, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олег Подцерковний.

Загалом, нормами законопроекту додатково уточнюються положення Господарського кодексу України, якими визначаються особливості захисту економічної конкуренції, організації та здійснення підприємницької діяльності, окремі аспекти діяльності підприємств (як унітарних, так і корпоративних), об’єднань підприємств, правовий режим майна та майнових прав, окремі види господарських зобов’язань, особливості організації та здійснення господарсько-торговельної діяльності, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

«Треба вирішити ті проблеми, які роками накопичувалися. Скажімо, визначити, що таке підприємства релігійних організацій», – зазначив доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України і Національної академії наук України, заслужений юрист України Володимир Устименко.

За його словами, діяльність вітчизняних суб’єктів господарювання сьогодні регулюють понад 50 тисяч нормативних актів.

«Наше законодавство, генеруючи велику кількість нормативних актів, призводить до протилежного результату. Замість того, щоб регулювати відносини, воно їх дерегулює. Тому що виконати одночасно всі вимоги законодавства, з їх протиріччями, закладеними ще при прийнятті, не можливо. Це призводить до того, що бізнес біжить з України, а капітал виводиться», – підкреслює він.

Крім того, неоліберальна система побудови економіки терпить у світі крах – ринок виявився нездатним врегулювати всі господарські стосунки. Поляризація суспільства, на думку науковця, і навіть економічна антипатія США до Китаю та Росії – це всі тренди, які впливають на нас, і до цього треба прислуховуватися.

«Коли ми говоримо про диверсифікацію ринків, і про впровадження європейського законодавства, ми повинні виходити в першу чергу з національних економічних інтересів держави», – переконаний він.

Наукові експерти погодилися із думкою, що завдання Господарського кодексу – стати стрижневим документом у регулюванні господарських відносин, на який би нанизувалися інші законодавчі акти. Щоб принципам, які закладені у кодексі, відповідали інші закони. І тільки такий господарський порядок, де поєднуються як публічні, так і приватні інтереси, щоб став реальністю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.