Верховна Рада ухвалила скандальний закон «Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 3890 від 17.07.2020.

Положеннями проекту Закону пропонується частину другу статті 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» доповнити новим пунктом, передбачивши відповідальність підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, у виді штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

за допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратор або захисну маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлений самостійно, та/або за відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без вдягнутих засобів індивідуального захисту (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення),

що здійснили допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно,

або

за обслуговування споживачів у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівниками суб’єктів господарювання та/або безпосередньо фізичною особою підприємцем без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Виносити постанови про накладення штрафу за вказані правопорушення уповноважать посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Ще перед внесенням законопроекту в сесійну залу Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування у висновку Комітету окреслив причину внесення законопроекту. Мовляв, населення нехтує рекомендаціями щодо носіння засобів індивідуального захисту в громадських місцях і спорудах та громадському транспорті.

Крім того, в деяких магазинах, торгових центрах та громадському транспорті постійно ігноруються вимоги карантину та відсутній контроль уповноважених підприємством осіб стосовно допуску відвідувачів до таких місць в засобах індивідуального захисту або не вживаються заходи щодо можливого перебування особи в зазначених місцях без засобів індивідуального захисту.

Щоправда ГНЕУ нагадало депутатам про відсутність законодавчого визначення понять «громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення», оскільки нині діючі законодавчі положення визначають інший термін – «громадське місце» як «частину (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони» (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»).

«Судово-юридична газета» раніше розбиралася з тим, чи є вулиця та двір громадським місцем.

Крім того, на думку Головного управління потребував визначення (уточнення) вислів «без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб», який дозволяє довільне тлумачення форм і способів «донесення», а, відтак, унеможливлює виконання цього припису суб’єктами відносин у визначений законом спосіб; вислів «… та/або за відсутність реагування…» у контексті змісту усього пункту «є» нівелює можливість накладення штрафу за усі передбачені цим пунктом діяння, оскільки за умови «або» суб’єкту винесення постанови про накладення штрафу фактично надається право обирати за які саме діяння винні особи будуть (чи не будуть) нести відповідальність.

Неузгоджені між собою поняття «засіб індивідуального захисту органів дихання» та «засіб індивідуального захисту», а також відсутнє вичерпне законодавче визначення цих засобів. Припис «представник Національної поліції» термінологічно неузгоджений із Законом України «Про Національну поліцію».

У попередній редакції законопроекту Комітет з питань антикорупційної політики знаходив корупційні ризики. Члени Комітету вважали, що відсутня правова визначеність у запропонованій редакції пункту «є» частини другої статті 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», в частині «невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту».

Вказана конструкція не дозволяє однозначно встановити ознаки правопорушення, зокрема, залишається незрозумілим, вжиття яких саме заходів може вважатися достатнім та за невжиття яких саме заходів може наставати відповідальність з урахуванням того, що суб’єкт відповідальності позбавлений права застосовувати примус.

Також «Судово-юридична газета» розповідала, що депутати хочуть перебудувати систему державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Крім того, в законопроекті Михайла Радуцького про донорство крові знайшли ризики розпилу бюджетних коштів та перетворення донорства на торговельну діяльність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.