Міністерство освіти і науки України (МОН) зареєструвало в Міністерстві юстиції умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році. Чимало запитань та обговорення в абітурієнтів та їхніх батьків викликали норми стосовно обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики, зміна умови складання ЗНО з української літератури (якщо абітурієнт планує вступати не на профільну спеціальність, то складатиме лише ЗНО з мови без літератури), а також обов’язковість ЗНО з математики для майбутніх медиків. Ситуацію «Судово-юридичній газеті» спільно пояснили народний депутат, голова підкомітету з питань вищої освіти комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Юлія Гришина та заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.

Чому математика стала обов’язковим предметом ЗНО?

30 січня 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ  №31/2020 «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні». 

Своїм Указом Президент доручив Кабінету Міністрів України розробити та  затвердити план заходів Року математичної освіти в Україні, де одним із завдань визначено забезпечення належної організації запровадження з 2021 року обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання з математики. 

Окрім того математика дозволяє розвинути аналітичні, критичні, здібності та й загалом сприяє формуванню абстрактного та системного мислення, здатність концентруватися, тренує пам’ять і підсилює швидкість мислення. 

Чи не обмежує права гуманітаріїв введення математики як обов’язкового предмету ЗНО? 

Як уже згадувалося, математика розвиває системне мислення та, зокрема, сприяє здатності логічно мислити і міркувати, грамотно і чітко формулювати думки, робити вірні логічні висновки, а також здатності швидко аналізувати і приймати рішення. Та й, взагалі, висловлювання про так званий «гуманітарний склад розуму» в контексті неможливості оволодіння точними науками, в тому числі математикою – є просто спробою знайти виправдання щодо небажання набуття тих навичок, набуття яких є необхідним для життя у сучасному суспільстві.

Чи не порушує це норми про профорієнтацію і спеціалізацію школярів, коли гуманітарії будуть вимушені здавати математику?

На даний час ми говоримо тільки про обов’язкове проведення державної підсумкової атестації у формі ЗНО – тобто фактично це перевірка того, чи дійсно випускник  опанував одну з базових дисциплін у школі, тому ми не вважаємо це порушенням норм профорієнтації та спеціалізації.

Відомий лікар Борис Тодуров у засобах масової інформації розкритикував введення математики в ЗНО для майбутніх медиків. Навіщо медикам математика?

Численні дослідження свідчать про те, що для майбутніх лікарів, зокрема рівень підготовки з математики, дозволяє зробити висновок про його вміння навчатися, критично мислити, розуміти те, як працюють алгоритми і приймати обґрунтовані  рішення, які так чи інакше впливають на найбільшу цінність – життя людей. Варто зазначити, що у розвинених країнах складання іспитів з математики є однією з умов підготовки майбутніх лікарів. Також успішність із математики корелює успішність навчання студента в майбутньому та може свідчити про відповідний рівень його самоорганізації та дисципліни.

Чому було скасовано частину літератури в ЗНО? Де логіка у введенні математики і скасуванні літератури для непрофільних?

Ми уже не раз зазначали, що на даний час у сертифікаційних роботах з української мови, української мови і літератури значно менше завдань на репродукцію, натомість з’явилися завдання на роботу з трьома текстами різних авторів. Учасник тестування має глибоко опрацювати кожен текст окремо та всі разом як ціле і зрозуміти, що їх пов’язує, які думки є спільними для авторів, які різняться, на що спрямовані, до якої цільової аудиторії звертається кожен автор, які засоби використовує. 

Здобувачі повної загальної середньої освіти мають читати твори як українських, так і зарубіжних письменників, і в результаті цього читання в них має формуватися не тільки світогляд, а й читацька компетентність. 

Отже, ЗНО як основний критерій відбору до закладів вищої освіти не має на меті визначити світоглядні позиції вступника чи виховати певні риси особистості, натомість прагне забезпечити якісний відбір до закладів вищої освіти. 

Розроблення сертифікаційної роботи з української мови обумовлене потребою у створенні точнішого інструменту відбору до закладів освіти на природничо-математичні, технічні спеціальності. Із метою стимулювання здобувачів освіти до якісного вивчення всіх навчальних дисциплін, зокрема й української літератури, було затверджено оновлені Стандарти початкової і базової загальної середньої освіти, створено передумови для оновлення концепції затвердження підручників/посібників, а наразі триває розроблення програми для підготовки вчителів.  Усе це стане запорукою якісної освіти в Україні, формування громадянськості, патріотизму молодого покоління українців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.