Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/8503/18.

Обставини справи

Приватна багатогалузева фірма «Е» звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець, Генічеська районна державна адміністрація, Щасливцевська сільська рада, в якому просила:

– визнати протиправним та скасувати висновок державної землевпорядної експертизи землевпорядної документації, затверджений в.о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;

– зобов’язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру замість скасованого висновку Державної землевпорядної експертизи землевпорядної документації, вирішити питання, щодо якого звернулася ПБФ, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отриманий висновок Державної землевпорядної експертизи землевпорядної документації є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було порушено вимоги частини другої статті 124, статті 134 та статті 186-1 Земельного кодексу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв’язку з недотриманням позивачем підпунктів 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 розділу 3 Методики, під час направлення землевпорядної документації для проведення державної експертизи, відповідно до абзацу 8 підпункту 3.3.2 пункту 3.3 розділу 3 Методики, її було повернуто розробнику на доопрацювання без реєстрації, тому, згідно із пунктом 8 висновку, при проведенні у вересні 2018 року державної експертизи землевпорядної документації її вид був визначений як «первинна».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Держгеокадастром було дотримано встановлений законом порядок проведення державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років ПБФ «Е».

Висновок Верховного Суду

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що відповідачем було складено негативний висновок Державної експертизи землевпорядної документації.

При цьому, судами попередніх інстанцій з посиланням на відповідні докази, та положення чинного законодавства, було встановлено, що зазначений висновок є первинним. З доводів касаційної скарги вбачається, що позивач не заперечує, що спірний висновок землевпорядної документації є первинним, однак, на думку позивача, виготовлений без врахування рішення суду у справі № 804/4383/15.

ВС підкреслив, що статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що замовники або розробники об’єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об’єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

ВС зауважив, що висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об’єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об’єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

ВС наголосив, що за своєю правовою природою повноваження щодо прийняття рішення про проведення повторної державної експертизи землевпорядної документації є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що судами попередніх інстанцій перевірялось дотримання позивачем встановленого статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» порядку оскарження висновку державної експертизи землевпорядної документації. Тобто, судами не встановлено чи ПБФ «Е» зверталося з відповідною заявою про скасування висновків державної експертизи до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постанову Третього апеляційного адміністративного суду, та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо стягнення курсової різниці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.