Найбільш очевидна мотивація ґрунтовно підійти до підготовки до ЗНО – це вступ на бюджет або ж узагалі вступ до бажаного місця навчання. Втім, не для всіх цей стимул актуальний, адже хтось занадто впевнений у своїх силах, а за когось рішення про вступ прийняли батьки, всупереч думці дитини.

Втім, існує один стимул, який завжди буде актуальним для всіх учасників певного дійства – змагання за значну винагороду. А тому 17 народних депутатів пропонують парламенту запровадити таку винагороду для абітурієнтів, які найкраще склали Зовнішнє незалежне оцінювання за відповідний рік. Відповідний проект Постанови №4559 законодавці зареєстрували у парламенті «під ялинку» – 30 грудня 2020 року.

Отже, автори пропонують в якості такої винагороду створити премії Верховної Ради для людей, які матимуть найкращі показники за підсумками ЗНО. Преміюватимуть за складання ЗНО поточного року – відповідне рішення ВР повинна ухвалити до 31 грудня. Проте варто відзначити, що для того, щоб отримати цю премію потрібно буде відповідати ряду умов:

• Складати ЗНО з 4 чи більше предметів;
• Мати сумарно не менше 790 балів за 4 предмети (враховуються найкращі результати);
• Скласти щонайменше 1 з 4 предметів на 200 балів;
• Бути зарахованим у поточному році до ЗВО та підписати контракт на навчання.

Тридцятеро кращих абітурієнтів, які будуть відповідати цим вимогам, отримають по 100 тисяч гривень премії. Хоча, мабуть, точніше буде сказати «до 30 кращих», адже вимоги у проекті доволі жорсткі. До прикладу, скласти всі 4 предмети на 199 і отримати 796 балів буде недостатньо, 189 балів з одного предмету також позбавляють права на премію, навіть попри максимальні результати з інших трьох предметів.

Разом з тим, на цьому історія не закінчується, адже в останній день року на сайті Верховної Ради з’явився новий документ – проект Постанови №4563. Цей документ має подібне спрямування – також відзначення найкращих за результатами ЗНО. Втім, замість премії депутати пропонують в якості заохочення призначати іменну стипендію ВР. Тексту цього документу ще немає, але вже можна відзначити ряд цікавих моментів.

По-перше, запровадження стипендії як альтернатива преміюванню може фактично бути спробою зекономити – розгляньмо на прикладі. Так, імовірність того, що абітурієнт, який склав ЗНО на 790+ балів, буде отримувати стипендію, доволі висока. При цьому загальна концепція застосування іменних стипендій полягає у тому, що вона заміщає собою академічну чи соціальну стипендію, яку людина отримує (чи не отримує).

Отже, якщо у разі преміювання студент отримуватиме свою стипендію і 100 тисяч премії, то після присвоєння стипендії Верховної Ради студент буде отримувати лише її. Більше того, якщо розмір цієї стипендії парламенту буде таким самим, як для звичайної іменної стипендії ВР – 2720 гривень – то для того, щоб отримати 100 тисяч, її потрібно призначати на більш ніж 3 роки. Вже не говорячи про «недоотриману» академічну стипендію. Говорячи мовою цифр, у випадку преміювання тридцяти найкращих видатки бюджету будуть становити 3 мільйони гривень, а при призначенні стипендії на рік – менше мільйона.

По-друге, ініціатором запровадження стипендії є Руслан Стефанчук, який за день до того підтримав також ідею запровадження премії. Так само «подвійними агентами» є близько половини із 17 депутатів, які значаться ініціаторами проекту про преміювання, а тоді підтримали запровадження стипендії. І головне питання тут – що мотивувало їх змінити свою думку та чи пов’язано це з бажанням зекономити на мотивації абітурієнтів?

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що депутати пропонують забрати у МВС розпорядження частиною коштів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.