Питання додержання позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень (далі – «ППР») після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення було, серед іншого, спірним у справі, яку переглянув у касаційному порядку Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду (постанова від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19).
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили без розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця до ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування ППР, якими збільшено суму грошового зобов’язання за платежем та застосовано штрафні санкції. Свої висновки суди мотивували тим, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних для цього причин.
Верховний Суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши позивачеві у задоволенні касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.04.2020р. у справі №2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у т.ч. після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.
Верховний Суд вказав, що право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання об’єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
У справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок:
«Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі – «ПК України») не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку ППР та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.»
Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов’язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
