Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 554/6821/17, в якій досліджував питання стягнення моральної шкоди на користь потерпілої внаслідок ДТП.

Обставини справи

Так, за вироком суду чоловіка визнано винуватим і засуджено за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини на розподільчий газон, що розділяє смуги зустрічного руху, де допустив зіткнення з бетонною опорою рекламного біг-борда.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля, яким керував засуджений, отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Окрім цього, з матеріалів справи також відомо, що засуджений на ґрунті особистих неприязних відносин завдав потерпілій чисельні удари кулаками рук та взутими ногами в область голови, верхніх та нижніх кінцівок, тулубу, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.      

Місцевим судом, чоловіку було призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалено стягнути із засудженого на користь потерпілої 18 365 грн, на відшкодування матеріальної шкоди та 600 000 грн, моральної шкоди; на користь держави 6 616 гривень 32 копійки процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Апеляційний суд вирок суду першої інстанції в частині засудження за ст. 125 ч. 2 КК України скасував, а кримінальне провадження в цій частині закрив на підставі ст. 49 КК України, ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України у зв’язку із закінченням строків давності. Постановлено вважати особу засудженим за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

У частині вирішення цивільного позову вирок змінено, зменшено розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілої до 200 000 грн.

У касаційній скарзі, касатор зазначав, що засуджений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України, в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок якого потерпілій заподіяно значну шкоду здоров`ю, не відшкодував заподіяну шкоду, обставини, які пом`якшують покарання відсутні, сам не працює та зловживає спиртними напоями. Також звернуто увагу на те, що він у подальшому не змінив своє ставлення до неї, знову заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

Висновок Верховного Суду

Так, на думку Верховного Суду, доводи потерпілої про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального законодавства при зменшенні розміру стягнутої на її користь моральної шкоди є обґрунтованими.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілою пред’явлено позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 18 365 гривень 16 копійок та моральної шкоди в сумі 1 200 000 гривень. Вироком суду першої інстанції зазначені позовні вимоги частково задоволені.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд першої інстанції врахував, що її здоров`ю було заподіяно значну шкоду, потерпіла витратила багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак цього досягти не вдалось, назавжди порушено звичайний ритм її життя, втрачено стійкі соціальні зв`язку, вона перенесла сильний емоційний стрес через отримані травми, значно погіршився її психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань. Судом також було враховано висновок судово-психологічної експертизи, якою підтверджено факт заподіяння засудженим моральної шкоди.

Виходячи із вимог розумності та справедливості суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення на користь потерпілої 600 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.     

ВС зазначив, що мотивуючи своє рішення про зменшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілої, до 200 000 гривень, апеляційний суд врахував, фізичні та моральні страждання потерпілої, обставини справи, відсутність роботи та стабільного доходу в обвинуваченого.

Втім, ВС наголосив, що таке рішення суду апеляційної інстанції належним чином не мотивоване та суперечить імперативній вказівці ст. 1193 ч. 4 ЦК України, про те, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди задано вчиненням кримінального правопорушення.      

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову, а саме про стягнення на користь потерпілої моральної шкоди, підлягає зміні, шляхом стягнення з засудженого на користь потерпілої 500 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. При цьому колегія суддів врахувала, що здоров`ю потерпілій було заподіяно значну шкоду, вона зазначала фізичного болю та страждань, витратила багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак цього досягти не вдалось, перенесла сильний емоційний стрес через отримані травми, отримала 2-гу групу інвалідності, втратила роботу та вимушено обмежила своїх дітей у материнському піклуванні, назавжди порушено звичайний ритм її життя, значно погіршився її психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань.

За таких обставин, Верховний Суд вирок апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди змінив, збільшив розмір суми, яка підлягає стягненню потерпілій на відшкодування моральної шкоди до 500 000 гривень.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли запис розмови, зроблений на диктофон мобільного, є допустимим доказом.