Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 296/4664/19, в якій досліджував питання звільнення у зв’язку із втратою довіри.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач працювала у відповідача на посаді оператора поштового зв’язку. Наказом її було звільнено у зв’язку з втратою довіри при обслуговуванні матеріальних цінностей.

Посилаючись на відсутність з її боку винних дій, пов’язаних з обслуговуванням грошових цінностей, позивач вважала її звільнення незаконним.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач працюючи у відповідача на посаді, яка пов’язана з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей, вчинила умисні дії, які дали уповноваженому власником органу підстави для втрати до неї довіри. Вказані дії заключають не тільки порушення правил проведення операцій із матеріальними цінностями, а й надання неправдивих пояснень під час проведення внутрішнього розслідування по факту нестачі грошових коштів.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що відповідно до частини другої статті 41 КЗпП України крім підстав переплачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій із матеріальними цінностями).

Також ВС підкреслив, що вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати: чи становить виконання операцій, пов’язаних із таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер із наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач займала посаду оператора поштового зв’язку 1 класу Головної каси, яка безпосередньо пов’язана, зокрема з обліком, повним оприбуткуванням та зберіганням грошової готівки одержаної від установ банку та над лімітних коштів від виробничих підрозділів, обліком та зберіганням грошової готівки, грошових документів та виробничих документів, які надійшли в Головну касу.

Підставою для звільнення позивача є акт по проведенню службового розслідування від і протокол профспілкової організації, відповідно до якої вона порушила вимоги нормативних документів, а саме: вимоги пунктів 6.13, 6.15 «Інструкції про здійснення касових операцій у ПАТ «У».

Так, згідно зі змістом акта службового розслідування за фактом нестачі грошових коштів у страховому мішку ВПЗ Житомир-3 комісією вбачається, позивач, скориставшись тим, що ключі від головної каси були в кабінеті начальника, а не в іншому кабінеті самостійно відкрила двері головної каси і сейфи, чим порушила пункт 6.15. Інструкції (Відкриття комор, сейфів, металевих шаф у Головній касі здійснюються працівниками, які їх закривали та запечатували. Перед відкриттям комор та сховищ працівники Головної каси зобов’язані оглянути цілісність замків, дверей, вікон, віконних решіток та печаток).

Отже, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що видаючи наказ про звільнення позивача з роботи у зв’язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довіри до неї, як до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, відповідач діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи можуть звільнити працівника без попередження після закінчення строкового трудового договору та працівник хворіє тривалий час: коли можуть звільнити.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.