Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 4667-1 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів». Авторами даного законопроекту є група народних депутатів, серед яких Сергій Бабак, Юлія Гришина, Микола Стефанчук та інші.

Причини внесення

Автори у пояснювальній записці до законопроекту зазначають, що необхідність його прийняття зумовлена наявністю ознак правової невизначеності елементів системи присудження наукових ступенів.

Особи, які вступили на навчання для здобуття наукового ступеня 1 вересня 2016 року, захищаються на основі нового законодавства, яке передбачає створення разових спецрад. При цьому лишається чимало осіб, які навчалися до 1 вересня 2016 року, але з певних причин не змогли захистити свої дисертації та отримати науковий ступінь, через що виникає чимало запитань стосовно процедури набуття ними наукового ступеня.

Новації

Законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту», зокрема:

Підготовка кандидатів та докторів наук, започаткована до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата, доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Тобто для них мають функціонувати постійно діючі спеціалізовані ради.

Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії чи доктора мистецтв, здійснюється разовою спеціалізованою вченою радою, утвореною закладом вищої освіти чи науковою установою, на підставі публічного захисту дисертації.

Інформація про утворені разові спеціалізовані ради, дату, час та місце проведення атестації оприлюднюються на офіційних вебсайтах центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та відповідних закладів вищої освіти (наукових установ) відповідно до законодавства.

Традиційно депутати не забувають і про плагіат. Якщо у захищеній дисертації/захищеному творчому мистецькому проекті виявлено академічний плагіат, фабрикації чи фальсифікації науковий/творчий керівник позбавляється права участі у підготовці та атестації здобувачів вищої освіти доктора філософії/доктора мистецтва строком на два роки, голова та члени разової спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь в атестації здобувачів вищої освіти доктора філософії/доктора мистецтва, строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється права створювати спеціалізовану вчену раду  за відповідною спеціальністю строком на один рік.

При цьому заклад вищої освіти може  приймати рішення про присудження і позбавлення наукового (освітньо-наукового, освітньо-творчого) ступеня відповідно до законодавства.

Присудження наукового ступеня доктора наук

Доктор наук – це науковий ступінь, що здобувається особою на основі ступеня доктора філософії (кандидата наук) за науковою спеціальністю, та передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані у наукових виданнях.

Документом про науковий ступінь  є диплом доктора наук.

У дипломі доктора наук зазначається інформація про наукову спеціальність та галузь науки, назву закладу вищої освіти (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді якої захищено наукові досягнення.

Присудження наукового ступеня доктора наук здійснюється спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти чи наукової установи на підставі публічного захисту дисертації у вигляді підготовленого рукопису, або опублікованої монографії, або за сукупністю наукових праць, вимоги до яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.

До захисту допускаються дисертації у вигляді підготовленого рукопису, або опублікованої монографії, або за сукупністю наукових праць, виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації або у наукових публікаціях, зарахованих за темою дисертації, академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації, є підставою для відмови у присудженні наукового ступеня доктора наук.

Якщо у захищеній дисертації виявлено академічний плагіат, науковий консультант позбавляється права участі у підготовці здобувачів доктора філософії та консультуванні здобувачів наукового ступеня доктора наук, опоненти, які надали позитивні висновки, та голова  спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь в атестації кадрів вищої кваліфікації, строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється права створювати спеціалізовану вчену за відповідною науковою спеціальністю строком на один рік.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що група народних депутатів на чолі із Любов’ю Шпак внесли до парламенту законопроект № 4667 «Про внесення зміни до підпункту 7 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строку завершення підготовки кандидатів та докторів наук». 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.