«Судово-юридична газета» раніше вже оприлюднювала факти блокування всіх без винятку карткових рахунків громадян, які стали стороною виконавчого провадження.

Причиною блокування карткових рахунків називають здійснення виконавчих дій державним або приватним виконавцем.

Нагадаємо, що згідно із статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Із зазначеної норми випливає:

а) законом не передбачено таких виконавчих дій, як блокування рахунків у ході виконавчого провадження або зупинення фінансових операцій; виконавець може лише накласти арешт на грошові кошти у розмірі суми стягнення;

б) арешт повинен бути знятий, якщо стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти;

в) виконавець (державний або приватний) накладає арешт не на будь-які грошові кошти, оскільки закон містить певні виключення щодо цієї виконавчої дії.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку.

Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Проте зупиненням видаткових операцій справа не обмежується. Після оплати боргу арешт знімається, але фінансова установа відмовляє колишньому боржнику в обслуговуванні. І радить звернутися в інші банківські установи. Без пояснення підстав, мотивуючи це тим, що банк має право в односторонньому порядку розірвати договір з клієнтом.

З цього приводу «Судово-юридична газета» звернулася із запитами до Національного Банку України та деяких банківських установ для отримання відповідних роз’яснень.

Поки що відповідь нами отримана лише від Національного Банку України, який обмежився цитуванням нормативних актів, але фактично підтвердив, що арешт грошових коштів відбувається в межах суми, яка зазначена в виконавчих документах.

Згідно з відповіддю, яку ми отримали від НБУ, аpeшт на майно a6o кошти банку, що знаходяться на його рахунках, та на кошти та інші цінності юридичних абo фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів a6o про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних a6o фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту, а також в інших випадках, передбачених договором, законом про фінансовий моніторинг та іншими законами, a6o умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському чи кореспондентському рахунку.

Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

При цьому в НБУ підкреслили, що законодавство передбачає арешт на рахунку наявної суми коштів з одночасним повідомленням про це органу/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання.

З наведеного вбачається, що у випадках, про які раніше «Судово-юридична газета» неодноразово розповідала, відсутні законні підстави для зупинення фінансових операцій. Проте відповідальності за це порушення законодавства жодна особа не понесла.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, як суди реагують на практику блокування карткових рахунків боржників у виконавчому провадженні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.