На порядку денному засідання Верховної Ради 18 лютого стоїть законопроект №2604, який нардеп Павло Мельник зареєстрував у парламенті ще у грудні 2019 року. Проект стосується питань призначення і виплати стипендії студентам, а також її розмірів. Документ тричі включали на порядок денний парламенту у липні минулого року, ще тричі – у вересні. Втім, жодного разу у законодавців до нього не дійшли руки. І от, всьоме він з’явився у планах на робочий день парламентарів лише зараз.

Сам законопроект доволі невеликий, він передбачає зміни лише до статті 62 закону «Про вищу освіту» – вилучення одного абзацу і доповнення статті двома новими. Під ніж потрапляє абзац четвертий частини 4 статті, який передбачає, що студенти, які мають право і на академічну, і на соціальну стипендію, мають обрати одну з них. Фактично вибору не постає, бо академічна стипендія вища.

На сьогоднішній день правом отримувати обидві стипендії користуються лише діти без батьківського піклування, для всіх інших соціальна стипендія є «подушкою безпеки» на випадок втрати академічної. Запропоновані зміни створять додаткове навантаження на бюджет, але нівелюють певну нелогічну ситуацію серед студентів, які мають право на соцстипендію. Так, зараз академічна стипендія не є стимулом навчатися краще для таких студентів – відмінники та прогульники будуть отримувати стипендію, хай і з невеликою різницею.

Перша пропозиція доповнень до закону стосується мінімальних розмірів академічних та соціальних стипендій. Автор пропонує прив’язати їх розмір до прожиткового мінімуму. При цьому, соціальні стипендії у закладах вищої освіти мають становити 100%, а у закладах професійно-технічної освіти – 70% прожиткового мінімуму. Окремо варто відзначити, що Головне науково-експертне управлення парламенту звернуло увагу на те, що положення про заклади професійно-технічної освіти у законі «Про вищу освіту» недоречні.

А от академічні стипендії мають доводити до 100% його розміру поступово. По роках співвідношення розмірів академічної стипендії і прожиткового мінімуму за задумом Павла Мельника мало виглядати наступним чином:

• 2020 рік (проект поданий ще у 2019 р.) – 70%;
• 2021 рік – 80%;
• 2022 рік – 90%
• 2023 рік і в подальшому – 100%.

І останньою пропозицією автора є встановити мінімальний пороговий рівень отримувачів стипендії – сумарно і соціальної, і академічної. На думку депутата необхідно, щоб не менше 70% студентів-бюджетників денної форми навчання мали отримувати хоча б якусь стипендію. У свою чергу, зараз відповідно до Постанови КМУ №882 від 12 липня 2004 року на академічну стипендію можуть претендувати близько 40-45% найкращих студентів. 

Втім, виникає логічне запитання щодо того, як саме досягнути такого показника у випадку, коли «пільговиків» у навчальному закладі немає, а студенти загалом проявляють себе у навчанні не найкращим чином? Навіть стара система, коли бюджетникам для отримання стипендії треба було лише всі «задовільно» перекрити «відмінно», мала на увазі певний пороговий показник успішності. Натомість такий мінімальний рівень може призвести до ситуації, коли для отримання стипендії треба бути не кращим, а просто не найгіршим. Що також дещо викривляє суть стипендії як заохочення для кращих.

Загалом же у пояснювальній записці автор зазначає, що одна із потреб ухвалення його законопроекту викликана відтоком найкращих абітурієнтів до іноземних навчених закладів і тим, що вони через це у подальшому залишаються жити за кордоном. Втім, є серйозні сумніви щодо того, що основною проблемою для молоді, яка часто готова навіть платити за навчання за кордоном, є саме відсутність чи низький рівень стипендії.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд змінив порядок призначення та розмір стипендій для студентів-сиріт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.