Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі № 24173/18 Klaus Müller проти Німеччини. Справа стосувалася адвокатської таємниці.

Обставини справи

Заявник, Klaus Müller, є громадянином Німеччини, який народився в 1967 році і мешкає в місті Реде.

Упродовж 1996-2014 років заявник (адвокат) та його фірма надавали юридичні консультації чотирьом компаніям, які в 2014 році стали неплатоспроможними. У 2017 році проти колишніх генеральних директорів цих компаній були відкриті кримінальні провадження. Заявника викликали як свідка. Незважаючи на те, що генеральні директори на момент судового розгляду відмовилися від права на адвокатську таємницю, заявник відмовився давати свідчення стверджуючи, що він все ще був зобов’язаний професійною таємницею до того часу, доки його також не звільнять колишні генеральні директори.

Окружний суд Мюнстера двічі постановляв, що заявник не має права відмовитися давати свідчення і призначив йому штраф. У першому випадку апеляційний суд міста Хамм скасував штраф. У другому апеляційному провадженні апеляційний суд підтримав рішення окружного суду. Він визнав розбіжне прецедентне право апеляційних судів Німеччини з подібних питань. Проте він вказав, що відносини адвокат-клієнт існували лише між компанією та її адвокатом, а також те, що інтереси колишнього генерального директора можуть суперечити інтересам компанії.

Заявник подав конституційну скаргу до Федерального конституційного суду, який 26 березня 2018 року відмовився прийняти цю скаргу.

Згодом заявник сплатив 600 євро штрафу та надав свідчення в суді під загрозою адміністративного затримання.

Покладаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції, заявник скаржився на те, що примушування його надавати свідчення порушило його право на адвокатську таємницю.

Розглянувши всі обставини справи Суд констатував відсутність порушення статті 8.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.