На сьогоднішній день система виборів ректорів у закладах вищої освіти має ряд недоліків. Перш за все, вибори ректора вважаються такими, що не відбулися, допоки за одного з кандидатів не віддадуть 50%+1 голос. Це, у свою чергу, може мати ряд негативних наслідків. На цьому наголошує народна депутатка Любов Шпак, яка зареєструвала у Верховній Раді законопроект №4489.

У пояснювальній записці до свого проекту авторка наводить два приклади того, як через вимогу набрати 50%+1 голос колективи ЗВО протягом тривалого часу не можуть обрати собі керівника. Так, вона згадує про вибори у КНУ ім. Шевченка, де на початку грудня кандидати на посаду ректора не змогли набрати потрібну кількість голосів. Іншим прикладом є Києво-Могилянська академія, де виборчий процес розпочався ще восени 2019 року і досі не завершився, а чергова спроба обрати ректора призначена на березень 2021 року.

Пані Шпак пропонує внести ряд змін до закону «Про вищу освіту» для того, щоб створити законодавче регулювання особливостей проведення другого туру виборів ректора. Так, другий тур буде проводитися, навіть якщо у першому брало участь лише два кандидати, за умови, що жоден з них не набрав більше 50% голосів людей, які мають право голосу. У такому разі призначається другий тур.

У другому турі участь беруть двоє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів у першому. Якщо на другому місці опинилося двоє чи більше кандидатів з однаковою кількістю голосів, між ними проводиться міжтурове голосування. Порядок цього голосування визначає оргкомітет виборів. Проходить другий тур за тиждень після першого – крім випадків, коли цей день припадає на святковий чи вихідний, тоді вибори переносять на наступний робочий день.

Ключовою відмінністю від нинішньої системи є те, як буде визначатися переможець другого туру. Зараз навіть для перемоги у другому турі кандидату потрібно набрати 50%+1 голос від кількості людей, які мають право голосу. Тобто, чим більше людей не братимуть участь у виборах або зіпсують бюлетень, тим важче виборам відбутися. Замість цього депутатка пропонує визначити, що вибори відбулися, якщо у них взяли участь більше 50% виборців. При цьому переможцем стає той, хто набрав просту більшість від кількості відданих голосів. Така система допоможе уникнути таких тривали невдач у виборах ректора, подібних до вищезгаданої ситуації у КМА.

Крім того, авторка законопроекту пропонує змінити порядок укладання контракту із новообраним ректором. У чинній редакції закону передбачено, що засновник укладає такий контракт із переможцем виборів не пізніше одного місяця з дня його обрання. Натомість Любов Шпак пропонує, щоб контракт сторони укладали не пізніше 10 днів після закінчення спеціальної перевірки.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що до ОАСК надійшов позов щодо скасування результатів виборів ректора Національного університету харчових технологій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.