Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев записав відеоролик, в якому розповів деталі законопроекту № 4184 від 02.10.2020 під назвою «Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

У «народі» проект закону давно вже охрестили «законом про податок на Google». Під його дію потраплять не тільки Google, а всі більш-менш відомі сервіси, у тому числі Facebook, Netflix та інші.

Законопроект винесений у сесійну залу Верховної Ради для розгляду в першому читанні.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що очолюваний Гетманцевим Комітет розглядав законопроект на засіданні 30.10.2020 року, яке було відсутнє в графіку засідань Комітетів Верховної Ради. Проте воно таки відбулося та транслювалося в мережі Інтернет. Про хід обговорення та ухвалені рішення довідатися було неможливо, оскільки під час засідання був відсутній звук, а сама трансляція постійно «зависала».

• У відеозапису Данило Гетманцев запевняє, що насправді ніхто новий податок не вводить, і «податок на Google» – це назва, яку законопроекту № 4184 надали засоби масової інформації та окремі блогери. Потенціал цього закону Гетманцев оцінив у більш ніж три мільярди надходжень до державного бюджету.

Він пояснив, що законопроект передбачає декілька дуже простих речей. Зокрема, нерезиденти можуть зареєструватися в електронному кабінеті платника ПДВ, і сплачувати ПДВ без перенесення офісу на територію України. Суб’єктами сплати ПДВ стануть як великі, так і малі транснаціональні компанії.

Гетманцев вважає неправильною ситуацію, коли резиденти України, що надають інформаційні та рекламні послуги в електронній формі, сплачують ПДВ, а нерезиденти цей податок не сплачують.

Гетманцев також сказав наступне (пряма мова):

«Хочу також відповісти скептикам, які в якості контраргументу прийняття цього закону наводять те, що цей податок будуть сплачувати споживачі. Заперечувати цей факт ми не можемо, ПДВ завжди сплачують споживачі, але перекладення податку залежить не від конструкції податку, а від того, який баланс попиту та пропозиції склався в той чи інший історичний момент на ринку.

Теорія перекладення, якої більше 300 років, відповіла однозначно на те питання, що формула податку не спричиняє безперечне перекладення податку на того, хто планувався для сплати цього податку, як фактичний платник, формулою податку. Тому десь можливо ціна на відповідні послуги зросте, десь не зросте, і постачальник візьме на себе цей податок, це залежить від відповідного попиту на його послуги. Але безперечно, якщо ПДВ сплачується за хліб, за ковбасу, за молоко в нашій державі, то воно повинно сплачуватися і за електронні сервіси, не надаючи нікому переваг».

Голова Комітету розповів, що саме передбачено законопроектом:

• визначено перелік електронних послуг;
• включено нерезидентів до переліку осіб, які можуть зареєструватися платниками ПДВ;
• встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг від постачальника до споживача;
• визначено спрощену процедуру реєстрації платника податку в електронному кабінеті;
• звільнення нерезидентів від обов’язку реєструвати податкові накладні;
• передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидентів в іноземній валюті.

Крім того, нардеп наголосив, що законопроектом виключається застаріла та дискримінаційна норма, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам за рекламні послуги повинні сплачувати податок за ставкою 20 %. Гетманцев назвав цю норму «архаїзмом, який досі існує в податковому кодексі і пояснити його не вдається ані Міністерству фінансів, ані Податковій службі, чому власне з рекламних послуг повинен сплачуватися податок на репатріацію, а з інших послуг не повинен сплачуватися».

«Тому ми вважаємо, що за умови введення ПДВ і в забезпечення сплати ПДВ з послуг, які надаються нерезидентами, ми можемо відмовитися від цього архаїзму», – додав він.

Раніше ГНЕУ рекомендувало Комітету не поспішати із законопроектом, а для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду, насамперед, щодо спроможності контролюючих органів забезпечити відповідне адміністрування ПДВ у встановлені у проекті строки (новий п. 75 підрозділу 2 розділу ХХ ПК).

Крім того, Комітет Гетманцева в пояснювальній записці намагався переконати депутатів, що реалізація положень цього проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України та повинно сприяти збільшенню надходжень Державного бюджету України.

Проте у Кабміні так не вважають. Мінфін обережно поставився до законопроекту, оскільки вважає, що запровадження особливих правил адміністрування ПДВ для нерезидентів призведе до витрат державного бюджету на адміністрування зазначених операцій та розробку необхідного програмного забезпечення. Водночас, неможливо здійснити оцінку щодо можливих втрат або доходів державного бюджету у зв’язку з відсутністю статистичних даних щодо кількості нерезидентів, які будуть реєструватися платниками податку, кількості фізичних осіб, яким такі платники надаватимуть електронні послуги, обсяг наданих послуг та їх вартості, коштів, що будуть витрачені на адміністрування податку та розробку необхідного програмного забезпечення.

Також «Судово-юридична газета» розповідала, як Гетманцев бореться з алкоголем.