«Судово-юридична газета» продовжує знайомити користувачів порталу sud.ua з Концепцією оновлення Цивільного кодексу України, яка була підготовлена групою науковців-юристів, до складу якої входить і народний депутат України, віцеспікер Верховної Ради, доктор юридичних наук Руслан Олексійович Стефанчук.

Нагадаємо, що одним із пріоритетних завдань оновлення ЦКУ є скасування Господарського кодексу та імплементація його норм у цивільне законодавство.

Сам Стефанчук наголошує, що це тільки Концепція, яку ще планують обговорювати в межах Робочої групи, а оновлення цивільного законодавства – це не питання, а вимога часу.

Автори Концепції пропонують багато нововведень у цивільне законодавство.

Оновлення нормативного масиву глави 51 ЦК (Правові наслідки порушення зобов’язання) планують здійснювати в таких основних напрямах:

1) Перегляд нормативного підходу до співвідношення понять «правові наслідки порушення зобов’язання» та «відповідальність».

Пропонується виключити з назви глави 51 ЦК України словосполучення «відповідальність за порушення зобов’язання». Таким чином, до випадків порушення договірного зобов’язання пропонується використовувати категорію «правові наслідки невиконання зобов’язання». Водночас категорію «відповідальність» пропонується використовувати щодо випадків протиправного завдання шкоди.

2) Конкретизація правових наслідків порушення зобов’язання з урахуванням положень уніфікаційних документів.

Мова йде про імплементацію положень, закріплених у главі 3 Книги ІІІ DCFR (проекту Спільних підходів до Європейського договірного права, який представили дослідні групи, сформовані Європейською комісією) — «Способи захисту на випадок невиконання» («Remedies for non-performance»), яка передбачає можливість кредитора скористатися будь-яким передбаченим у ній способом захисту, якщо зобов’язання не виконано боржником і невиконання не має виправдання.

3) Перегляд підстав, за якими невиконання боржником зобов’язання є виправданим.

Пропонується відмовитись від термінів і категорій, характерних для тих чи інших правових систем, та використовувати нові категорії, наприклад, «перешкода поза контролем» (impediment beyond control).

Значний інтерес у наведеному контексті становлять положення уніфікаційних актів: невиконання стороною зобов’язання має виправдання, якщо вона доведе, що таке невиконання було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або ж уникнення чи подолання цієї перешкоди, чи її наслідків.

Таке основне правило доповнюється уточнюючими положеннями про те, що виправдання невиконання зобов’язання діє тільки у час існування форс-мажорних обставин за умови вчасного інформування іншої сторони про їх настання тощо.

 Враховуючи те, що у Принципах UNIDROIT правила про виконання доповнено розділом про ускладнення (hardship), постає питання про доцільність закріплення у главі 48 ЦК України аналогічних статей, замість положень ст. 652 ЦК України про зміну або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

4) Відмова від конструкції штрафної неустойки, передбаченої ч. 1 ст. 624 ЦК України.

 Під час проведення рекодифікації глави 51 ЦК України пропонується відмовитися від конструкції штрафної неустойки, передбаченої ч. 1 ст. 624 ЦК України, замінивши її конструкцією залікової неустойки.

 5) Перегляд усталених підходів до сплати відсотків за невиконання зобов’язання.

Автори Концепції планують переглянути ст. 625 ЦК України, яка стосується сплати відсотків за порушення грошових зобов’язань.

DCFR передбачає, що в разі прострочення сплати грошової суми, незалежно від того, виправданим чи невиправданим є невиконання зобов’язання, кредитор вправі вимагати сплати відсотків на цю суму, починаючи з моменту настання строку платежу і до моменту сплати по переважній ставці короткотермінових кредитів, що надаються комерційними банками позичальникам у валюті, що використовується як засіб платежу в місці, де він повинен бути здійснений.

При цьому кредитор може стягувати й інші збитки. У DCFR йдеться про капіталізацію відсотків (зокрема, передбачається, що відсотки, які підлягають сплаті на користь кредитора, додаються до несплаченої основної суми боргу кожні 12 місяців).

Як ми розповідали раніше, в оновлений Цивільний кодекс задумали включити презумпцію невинуватості.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.