Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 710/1148/17 визнав, що підстав для анулювання дозволу на мисливську зброю поліцією було недостатньо.

Предметом спору у даній справі є висновок перевірки за фактом вчинення насильства в сім`ї та порушення правил зберігання зброї, яким анульовано дозвіл виданий позивачу, на право носіння та зберігання мисливської гладкоствольної зброї.

Суд, із системного аналізу глави 4 у взаємозв`язку із приписами п. 5.1. глави 5 Інструкції № 622, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що, в рамках спірних правовідносин, законною підставою для анулювання відповідачами дозволу на право носіння та зберігання мисливської гладкоствольної зброї, належної позивачу, є наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення, а саме – скоєння насильства в сім`ї, що підтверджується документально.

Окрім того, Суд звертає увагу на правомірність висновків судів попередніх інстанцій, що саме лише вчинення позивачем порушення правил зберігання вогнепальної, мисливської зброї не може бути законною підставою для анулювання відповідачами дозволу на право носіння та зберігання даної зброї.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.09.2017 по справі № 710/1012/17 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім`ї).

Суди зазначили, що відповідачем не надано доказів про повторне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що б слугувало підставою для анулювання дозволу на право носіння та зберігання мисливської гладкоствольної зброї, згідно приписів п.5.1. розділу 5 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач лише одного разу вчинив насильство в сім`ї, даних про те, що він іншим чином порушував громадський порядок, зловживав спиртними напоями, вживав наркотичні речовини без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, відсутні.

Таким чином відсутня ознака систематичності вчинення позивачем вказаних вище дій, яка є обов`язковою для анулювання дозволу на зберігання та носіння зброї.

Отже, посилання у висновку на те, що позивач порушив правила зберігання зброї не є підставою для анулювання наданого фізичній особі дозволу на зберігання та носіння зброї.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 25000,00 грн., то суди дійшли висновку про необхідність відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки позивач не надав жодних доказів того, що вартість вилученої в нього зброї становить саме 25000,00 грн. Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., то суди вказали, що позивач не зазначив, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Таким чином наявність моральної шкоди позивачем не доведена.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області подало касаційну скаргу.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління вказувало на те, що суди попередніх інстанцій не врахували наявність двох рішень Шполянського районного суду Черкаської області -про визнання позивача винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених:

– ч.1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім`ї);

– ч. 1 ст. 191 КУпАП (порушення правил зберігання вогнепальної, мисливської зброї).

Мова йде про наступні судові рішення.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.09.2017 по справі № 710/1012/17 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, але звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу закрито провадженням.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.09.2017 по справі №710/981/17 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, піддано адміністративному впливу та накладено мінімальне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн., без оплатного вилучення зброї. Вирішено повернути позивачу вилучені мисливську гладкоствольну зброю та дозвіл на зброю.

Проте колегія суддів касаційної інстанції визнала зазначені в касаційній скарзі доводи Головного управління Національної поліції в Черкаській області безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів – правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Раніше апеляційний суд закрив провадження у справі, оскільки не визнав травматичний пістолет вогнепальною зброєю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.