Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі № 756/8425/17 погодився з висновком апеляційного суду, що відсутність протоколу обшуку затриманої особи є безперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу огляду місця події, а також доказів, що є похідними від згаданого протоколу.

Де-факто, суд визнав, що протокол огляду місця подій та всі похідні від нього докази є недопустимими у разі відсутності протоколів затримання та обшуку особи, яка була змушена залишатись поряд з поліцейським.

Працівники поліції зупинили громадянина 15 травня 2017 року приблизно о 16:00, а протокол про затримання було складено лише після приїзду слідчо-оперативної групи в період 17:00-17:15 слідчим за участю підозрюваного.

Як вбачається зі змісту протоколу, громадянин особисто правою рукою витягнув з передньої кишені штанів і передав працівникам поліції пакети з психотропною речовиною.

У ході здійснення судового та апеляційного провадження громадянин заперечував передачу ним працівникам поліції пакетів, стверджуючи про неможливість цього, через застосування до нього спеціальних засобів – кайданок.

Водночас згідно з даними, відображеними на носії інформації, на якому зафіксовано перебіг судового засідання, свідок у своїх показаннях суду також зазначав про те, що він, прибувши за викликом про затримання особи, стосовно якої є підозри у зберіганні наркотичних засобів, побачив на місці події затриманого з кайданками на руках в оточенні інших працівників поліції.

Київський апеляційний суд 4 грудня 2018 року скасував вирок і закрив кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати.

ККС погодився з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишитися поряд з уповноваженою особою.

Таким чином, обставини конкретної справи свідчать, що громадянин фактично був затриманий, однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 вказаного Кодексу протоколу про його затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено.

Допущене порушення є істотним і за відсутності оформленого відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК протоколу обшуку затриманої особи слугувало для апеляційного суду безперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу огляду місця події, на якому вирішальною мірою ґрунтується обвинувачення громадянина.

Крім того, з урахуванням установлених процесуальних порушень, факту недодержання конституційних прав і свобод людини суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 87 КПК, умотивовано визнав також недопустимими решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від згаданого протоколу огляду місця події.

Наведена позиція апеляційного суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 30 червня 2008 року, 21 квітня 2011 року, справи «Гефген проти Німеччини» та «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно). Зокрема, згідно з доктриною цього Суду, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші фактичні дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що КАС змінив думку щодо природи штрафів за неоформленого працівника та пояснив, який із них можна накладати на ФОПів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.