Заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев відзначив дуже низький показник якості української освіти. Про це він зазначив в інтерв’ю газеті «Освіта України».

«Одним із показників якості навчання є результати ЗНО. За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, у 2020 році лише 38% випускників склали тестування з української мови на початковому та середньому рівнях, 47% абітурієнтів на цьому рівні склали історію України, 58,2% – математику. Це дуже низький показник якості освіти.

Так, ми готові дискутувати над збільшенням видатків, але слід водночас підвищувати якість сформованих компетенцій. Будьмо відвертими: учні малокомплектних шкіл (а їх в Україні чимало) отримують гірший рівень знань, аніж учні великих шкіл, де краща матеріально-технічна база та педагоги мають більше можливостей підвищувати кваліфікацію», – відзначив чиновник.

Також він зазначив, що Мінфін – не проти підвищення рівня соціального забезпечення вчителів.

«Але треба зрозуміти: чи може держава собі дозволити це все реалізувати? Більшість законів, на жаль, не забезпечені фінансово. Наприклад, у Законі України «Про освіту» прописано, що маємо підняти рівень найменшого посадового окладу до чотирьох прожиткових мінімумів, в іншій статті йдеться про три мінімальні заробітні плати. Ми звертали увагу, що ціна питання – близько 400 млрд гривень (а після підвищення «мінімалки» – значно більша). Чи є у держави можливість це профінансувати? Водночас у країні є і медики, наприклад, яким у зв’язку з пандемією теж треба підвищувати зарплату. Зрештою, є пенсіонери з невеликою пенсією. Зарплата вчителя залежить від багатьох складників: є посадовий оклад і різні види надбавок, загальна кількість яких може «набігати» до 40%. Ми неодноразово порушували питання перед МОН: треба змінити підхід до формування заробітної плати. Основна її частина має бути саме окладом. Щоб ані директор закладу, ані управління освіти не могли вирішувати, платити надбавку чи ні. В такому разі молодий учитель отримуватиме більше, ніж зараз», – відзначив чиновник.

На його думку, рішення про цільову субвенцію молодим педагогам не вирішувало питання комплексної підтримки цієї категорії педагогів. На його думку одноразова виплата у 9–10 тисяч гривень не стане стимулом для молодої людини пов’язати життя зі школою. Надання цих коштів не розв’яже проблему низької зарплати педагога-початківця.

«Мінфін формує середньостроковий прогноз бюджету на наступні роки. Ми надіслали міністерствам запити. Кожне з них має напрацювати стратегії й цілі, як саме діяти упродовж наступних трьох років. І ми дискутуватимемо про можливе збільшення фінансування й ефективність використання наявних коштів. Але «першу скрипку» повинно грати профільне міністерство. Не треба думати, що ми просто заощаджуємо: держава надає суттєві ресурси для підтримки шкіл. За останні роки спрямовані близько 10 млрд капітальних видатків. У держбюджеті на 2021 рік відповідні видатки навіть збільшено: виділили кошти і на програми «Спроможна школа для кращих результатів», і на Нову українську школу, й інші програми. Навіть в умовах пандемії держава розуміє, що освіта є базовою основою розвитку країни. Однак мусимо ці кошти використовувати ефективно. Тому вкрай важливо здійснювати системний аналіз», – підкреслив чиновник.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що МОН анонсувало продовження шкільної реформи.