Від дня ухвалення Державного бюджету на 2021 рік минув вже тиждень. Гарячі обговорення щодо збільшення та зменшення відповідних видатків поступово згасають, але питання все ще залишаються. Крім того, залишилися питання щодо недотримання строків ухвалення бюджету. Втім, на думку міністра фінансів Сергія Марченка, головне це результат – бюджет на наступний рік ухвалено. Про це він заявив у інтерв’ю для Суспільного ТБ.

Оминути певні «гарячі питання» міністрові не вдалося. Звісно ж, у країні, яка бореться із пандемією, неймовірно гостро стоїть питання належної оплати праці медиків – не лише шляхом «ковідних» доплат, але й у вигляді підвищення окладів до притомного рівня. Міністр зазначив, що цього року медицині віддали найбільше грошей. Втім, вкласти всі наявні ресурси у медицину і досягнути адекватних показників оплати праці навряд вийде, бо інакше ми отримаємо нереальні видатки, не підкріплені відповідними надходженнями, або ж треба буде скорочувати видатки на інші галузі, що пан Марченко назвав неприпустимим.

Більше того, міністр фінансів зазначив, що пообіцяти можна будь-що, але залишається питання обґрунтованості таких обіцянок: «Можна все що завгодно пообіцяти в три-чотири, чому не в 10 разів? Давайте зробимо наших лікарів найбільш забезпеченими матеріально у світі… Історія про підвищення заробітних плат іноді, в моєму розумінні, виглядає більш популістичною, ніж вона того варта».

Нагадаємо, на початку грудня Максим Степанов у стінах Верховної Ради закликав парламентарів збільшити у бюджеті видатки на медицину, щоб підвищити зарплату лікарів до 23 тисяч гривень. Втім, він так і не зміг відповісти на питання, чому МОЗ не передбачило відповідні кошти під час розробки проекту бюджету.

Іншим проблемним питанням бюджету, яке проговорив Сергій Марченко, було збільшення фінансування Офісу Президента. Нагадаємо, що раніше, коли проект бюджету передбачав збільшення видатків на ОП на понад 300 млн гривень, пан Марченко назвав це «не політичною історією» та зазначив, що ці видатки потрібні для підвищення оплати рядових державних службовців.

Зараз же, коли ці видатки суттєво скоротили, міністр взагалі назвав обговорення цього збільшення маніпуляцією: «Якщо ми збільшили на 100-200-300 мільйонів Офіс президента, а між першим і другим читанням видатки на Офіс президента були скорочені на 273 мільйони, це я відповідально заявляю, то все інше — це просто маніпуляція цифрами. Степанову потрібно 100 мільярдів, але на Офіс президента збільшили на 100 мільйонів. Ой, зрада? Немає зради».

Разом з тим, пан Марченко повідомив, що понад третина суми, на яку збільшили доходи бюджету за наступний рік – це доходи від легалізації азартних ігор (7,4 з 21 млрд). Якщо ж щось піде не так – наприклад, якщо КСУ суто гіпотетично визнає цей закон неконституційним – то відповідні надходження «будемо заміщати». За такою самою схемою заміщення Мінфін планує діяти і у разі, якщо у прийдешньому році Україна з тих чи тих причин не отримає траншу від МВФ. Тобто, якщо все піде не так, варто очікувати або збільшення податкового навантаження, або державних позик на менш вигідних умовах – що також означає збільшення податкового навантаження, але у дещо віддаленому майбутньому.

При цьому міністр фінансів абсолютно виключає можливість дефолту – за будь-яких обставин та будь-якого очільника Мінфіну. За словами Сергія Марченка, на сьогодні немає і не може бути економічних підстав говорити про дефолт або про невиконання Україною економічних зобов’язань.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про побідні та відмінні риси Держбюджету на 2021 рік в Україні та Польщі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.