16

Законопроект охоплює широкий спектр питань – від створення територій пріоритетного розвитку до особливостей недопущення повторної окупації.

11 січня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій опублікувало проект закону «Про державну політику перехідного періоду». Під перехідним періодом урядовці пропонують розуміти час до деокупації (конфліктний період) та подальшого подолання наслідків збройного агресії РФ, відновлення конституційного ладу та забезпечення державного суверенітету (постконфліктний період). Законопроект визначає, що закінчиться перехідний період через 25 років після повної деокупації Луганської та Донецької областей і Криму та відновлення контролю над кордоном.

Загалом, проект не є суто політичним документом, а збирає в собі наявне та пропонує нове регулювання для ряду питань, які виникають чи виникатимуть у процесі реінтеграції. Зокрема, йдеться про регулювання таких питань:

  • організація судочинства на окупованих територіях під час окупації та після деокупації;
  • визнання певних документів, виданих на окупованих територіях;
  • забезпечення державних органів, поліції та судів кадрами після деокупації;
  • застосування амністії та здійснення правосуддя;
  • здійснення різноманітних прав людьми, які проживають на окупованих територіях;
  • проведення виборів після деокупації та багато іншого.

Крім суто військово-політичних питань, пов’язаних із відновленням територіальної цілісності та подальшим відновленням конституційного ладу, законопроект також приділяє питання і культурно-патріотичним аспектам. Так, у документі є окремо визначені напрями діяльності держави, які покликані не допустити повторення окупації. Серед іншого, ключовими у цьому плані визначаються ефективна гуманітарна політика та збереження національної пам’яті.

Також для збереження пам’яті про жертв збройної агресії Російської Федерації та про те, як проходила окупація, пропонується відкрити у Києві Національний музей подолання агресії РФ. Філії цього музею також створять у Донецьку, Луганську, Сімферополі та Севастополі після  їхньої деокупації. Понад те пропонується також щорічно відзначати Національний день пам’яті жертв збройної агресії, дату відзначення якого ще не обрали. Вибір стоїть між такими варіантами:

  • 1 березня — в день надання у 2014 році Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації дозволу на використання Збройних сил Російської Федерації на території України;
  • 15 березня — в день вбивства у 2014 році в Криму Решата Аметова – першого громадянина України, що загинув під час тимчасової окупації;
  • 18 березня — в день загибелі прапорщика Сергія Кокуріна під час штурму у 2014 році 13-го фотограметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України в Сімферополі;
  • 19 квітня — в день вбивства у 2014 році в Донецькій області депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака, який спробував зняти з міськради прапор так званої «ДНР» та повернути на місце прапор України;
  • 17 липня — в день збиття у 2014 році окупаційними силами Російської Федерації пасажирського лайнера рейсу МН-17 Малайзійських авіаліній.

Також законопроект торкається питання, яке турбує всіх не перший рік і яке вкотре актуалізувало «опитування Зеленського» – створення так званої вільної економічної зони у Луганській та Донецьких областях. У документі пропонують щось подібне, але під назвою «Території пріоритетного розвитку». До таких територій відносяться Луганська та Донецька області повністю – як окуповані, так і вже деокуповані їх території. Отже, на територіях пріоритетного розвитку запроваджується «спеціальний режим інвестиційної діяльності» строком на 25 років (на окупованих територіях – з моменту деокупації). У законопроекті зазначені лише цілі запровадження такого режиму – відновлення, модернізація та збільшення виробництва – а от його особливості та порядок запровадження має визначити окремий закон.

Загалом, цей законопроект можна назвати якщо не всеосяжним, то дуже близьким до цього. Він пропонує регулювання великої кількості питань з одного боку та закладає підвалини для подальшого ухвалення нормативно-правових актів для регулювання ряду інших питань – з іншого. У підсумку, його ухвалення може стати, коли не вирішенням всіх проблемних питань, які зараз неврегульовані, то принаймні майданчиком, на основі якого у подальшому ці питання будуть вирішуватися.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як депутати пропонують змінити соціальні гарантії внутрішньо переміщених осіб.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.