- 50,5 тисяч протоколів складено за порушення правил карантину;
- 20 млн. грн. – загальна сума штрафів за результатами розглянутих судами справ;
- 536 підприємств, які працювали після 22:00, виявлено поліцейськими за останній тиждень.
- 9 кримінальних проваджень відкрито за фактами порушення карантину вихідного дня.
Це офіційні цифри з сайту Національної поліції України станом на 13 і 16 листопада 2020 року.
Тема поліцейських візитів завжди була актуальною в першу чергу для малого і середнього бізнесу. У той час, коли у великих гравців ринку спілкування з контролюючими органами давно налагоджено, представники середнього сегменту системно відбиваються від «законних» претензій правоохоронців.
Якщо ж накласти цю ситуацію на дії в Україні карантинних обмежень, то маємо плюс одну підставу для поліції завітати до вас в магазин/ресторан/готель або спортивний комплекс.
На яких підставах поліція може прийти до підприємця?
Ще в минулому році в цьому розділі можна було описувати, що поліцейські, крім випадків запобігання злочину, не мають право входити до приватної власності без рішення суду.
Але в умовах карантину словосполучення «поліцейські рейдові групи» набуло законного забарвлення і тепер новини від Національної поліції звучать таким чином: «Поліція збільшить кількість рейдових груп, які перевірятимуть дотримання карантинних норм».
Як це відбувається в рамках закону?
Повноваження поліції встановлені Законом України «Про Національну поліцію». Стаття 23 наділяє поліцейських превентивною функцією і дозволяє запобігати вчиненню правопорушень.
На даний момент, всі громадяни та підприємці повинні дотримуватися обмежень карантину, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020. Найбільше такі обмеження відчувають підприємці зі сфери послуг, які володіють розважальними центрами, ресторанами, тренажерними залами, шоурумами. Вони повинні забезпечити свої приміщення усіма необхідними засобами для запобігання поширенню вірусу, працювати в чітко встановлений час, контролювати кількість людей на 1 квадратний метр і так далі.
У той же час, в статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП) та статтею 325 Кримінального кодексу України (КК України) передбачена відповідальність за недотримання правил карантину, встановлених актами законодавства.
Тобто, складається наступний ланцюжок:
- Є нормативний акт, який зобов’язує підприємців в умовах карантину діяти певним чином
- Є положення, які встановлюють відповідальність за порушення таких правил
- Є закон, який дозволяє запобігати таким правопорушення
- Є правоохоронний орган – поліція, яка законом наділена функціями запобігання правопорушень.
Таким чином, всі обставини складаються так, що. якщо в суботу підприємствам заборонено працювати, а вони працюють і поліція це бачить, то закон дозволяє їй зайти і запобігти правопорушенню з чітким алгоритмом дій: відібрати пояснення у посадових осіб, скласти протокол, розпочати кримінальне провадження, і це буде законно.
Які документи поліція може вимагати і які з них потрібно буде пред’явити
Той же Закон України «Про Національну поліцію» уповноважує поліцейських перевіряти документи, які підтверджують відповідне право особи (стаття 32).
По суті, для складання протоколу, поліція попросить у продавця/директора/ адміністратора документи, які підтверджують їх особу, і документи, які підтверджують їх право працювати в закладі.
Якщо ви бачите, що поліція фіксує порушення карантину, але вимагає документи, які стосуються господарської діяльності підприємства, податкової звітності або інших документів, які не мають відношення до справи, вам слід відмовитися надавати таку інформацію і вказати на це в зауваженнях до протоколу.
Треба пам’ятати, що сам по собі складаний протокол не матиме наслідком накладення штрафу. Такий протокол повинен бути переданий до суду для прийняття рішення.
А закон виписаний таким чином, що доводити факт правопорушення повинен буде поліцейський, який склав протокол. Тобто, саме на поліцію покладається обов’язок знайти свідків, вказати який саме пункт нормативного акту був порушений, прописати які саме дії призвели до порушення, довести, що ви можете нести відповідальність за згаданими раніше статтями і так далі.
Права підприємця. Як себе поводити з поліцією. Чи можна не допускати правоохоронців до приміщення
Під час комунікації з поліцією рекомендуємо діяти максимально спокійно.
З приводу можливості не допускати правоохоронців до приміщення, є сумніви, що це зіграє вам в плюс.
По-перше, якщо мова йде про підприємство зі сфери послуг, то двері завжди відкриті і поліція вільна у пересуванні.
По-друге, як показує практика, порушення правил карантину часто фіксуються поліцейськими за допомогою фото- та відео фіксації, збираються відеозаписи з найближчих камер спостереження (можна побачити, що заклад обслуговував людей, коли це було заборонено), відбираються пояснення у свідків.
Якщо ж з боку поліції будуть відбуватися грубі дії по відношенню до вас, відвідувачів або майна, потрібно відреагувати і зателефонувати «102», щоб ваша спроба зупинити незаконні дії була офіційно зафіксована. Надалі ви зможете використовувати це в суді при розгляді протоколу.
Протокол. На що звернути увагу. Чи можна не підписувати, відповідальність за відмову від підписання
Що стосується інформації, яка повинна бути вказана в протоколі, тут підхід формальний. Кодекс України про адміністративні правопорушення у статті 256 чітко встановлює реквізити протоколу:
- дата і місце складання;
- прізвище, ім’я, по батькові поліцейського і особи, яка притягається до відповідальності;
- місце, час і суть порушення;
- закон, який передбачає відповідальність за порушення;
- інформація про свідків;
- пояснення особи, яка притягається до відповідальності;
- підтвердження роз’яснення особі, яка притягається до відповідальності, її прав і обов’язків;
- підписи поліцейського, особи, яка притягається до відповідальності і свідків.
Право не підписувати протокол передбачено для осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності (ст. 256 КУпАП). Це як гарантія того, що, якщо реального порушення немає і з боку поліції відбувається явний рейд, то особа може відреагувати на це шляхом відмови підписувати протокол. Але, факт такої відмови поліцейські обов’язково зазначать у самому протоколі, тому рекомендуємо скористатися правом написати в протоколі свої зауваження, причини незгоди з ним і мотиви не підписання.
Коли матеріали протоколу будуть розглядатися в суді, простіше буде довести свою позицію. Інакше, ситуація буде виглядати так, що під час підписання протоколу ви не усвідомлювали, що доведеться заплатити штраф, і тільки в суді зрозуміли, що будете відстоювати свої права.
Штрафи під час карантину, судова практика
Штрафи за порушення правил карантину можуть накладатися в рамках притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Різниця між адміністративною та кримінальною відповідальністю полягає в тому, що для складання адміністративного протоколу достатньо одного порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020: проведення масових заходів більше, ніж на 20 осіб; факт роботи ресторанів, кафе, барів з 22:00 до 07:00 і тому подібне. Для порушення кримінального провадження за статтею 325 КК України необхідна наявність загрози поширення інфекції в результаті порушення правил карантину.
Адміністративна відповідальність
Штраф: від 17 до 34 тисяч грн. – для фізичних осіб; від 34 до 170 тисяч грн. – для юридичних осіб
Виходячи з актуальної судової практики, варіанти розвитку подій зводяться до наступного:
– суд вказує на невідповідність протоколу вимогам закону і закриває провадження
У Постанові Деснянського районного суду від 05.11.20 у справі № 754/13307/20 вказано відразу на три пункти, які не були дотримані при складанні протоколу: відсутність свідків, відсутність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, не конкретизовано в чому саме було порушення умов карантину. Провадження у справі було закрито.
– суд не знаходить в діях осіб складу правопорушення і закриває провадження
Постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 08.09.20 у справі № 760/18243/20 закрито провадження щодо притягнення до відповідальності продавця, який торгував на ярмарку не розфасованим товаром, без упаковки, не використав маску, рукавички, засоби дезінфекції, не вимірював температуру. Оскільки поліція не надала суду докази того, що продавець був суб’єктом господарювання, то суд вирішив, що він не є суб’єктом правопорушення за ст. 44-3 КУпАП і не може нести відповідальність.
– суд може обмежитись усним зауваженням
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.09.20 у справі № 752/13669/20 громадянина, який продавав каву без маски, звільнено від відповідальності у зв’язку з малозначністю порушення і відсутністю негативних наслідків такого порушення.
Кримінальна відповідальність
Штраф від 17 до 51 тисячі грн. або арешт до 6 місяців або обмеження/позбавлення волі до 2 років.
Незважаючи на існування стереотипу, що правоохоронці розслідують злочини дуже повільно, з початку карантину суди вже встигли винести вироки за статтею 325 КК України за порушення правил карантину.
Серед обвинувачених, як правило, посадові особи розважальних закладів, ресторанів, барів і кафе. У більшості випадків, укладається угода зі слідством, де між правоохоронцями і обвинуваченими узгоджується кваліфікація злочину і покарання (як правило, штраф). Чому це вигідно для того, хто притягується до відповідальності? Тому що факт злочину очевидний, брати участь в слідчих діях не хочеться і в угоді можна узгодити тяжкість покарання.
Як приклад, 9 вересня 2020 року одним їх судом міста Харкова було винесено вирок директору ресторану, який з метою отримання прибутку, ігноруючи можливість поширення коронавірусной інфекції, в нічний час організував роботу персоналу ресторану «Панорама», чим порушив обмеження карантину. Директор ресторану уклав угоду з прокурором і заплатив штраф 17 тис. грн.
Із викладеної інформації можна зробити висновок, що суди часто приймають рішення на користь потенційного порушника, не обов’язково звільняють від відповідальності, а накладають мінімальний штраф. Але, як правило, це відбувається, не через невинуватість особи, а тому що правоохоронці недопрацьовують докази, коли передають справу до суду. Як наслідок, бачимо гучні новини типу «Заблоковано роботу елітного ресторану», а чи понесе його власник відповідальність, залишається питанням …
