Закрито провадження за відсутністю складу правопорушення – такий результат розгляду перших двох адміністративних справ про порушення правил карантину в Олександрівському районі міста Запоріжжя за статтею 44-3 КУпАП.
Судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя розділяють думку законодавця щодо необхідності притягнення до відповідальності тих підприємців, що порушують обмеження, які встановлені під час карантину. Однак, суд стоїть на захисті прав всіх осіб і без належних та допустимих доказів жодна особа не може бути притягнена до адміністративної відповідальності.
Через відсутність доказів суддя закрила провадження по справі № 331/1132/20. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення чоловік, який працює у підприємця не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги підпункту 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.
В судовому засіданні встановлено, що чоловік не є суб`єктом господарювання, даних про те, що він є найманим працівником підприємця матеріали справи не містять, до протоколу не додано жодного документу, який би підтверджував, хто саме здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою. На доведеність вини не надано жодних доказів, немає свідків-покупців, факт продажу товарів жодним чином не зафіксований. Разом з цим, відкриті двері магазину не можуть свідчити про здійснення прийому відвідувачів з метою торгівлі та слугувати переконливим та достатнім доказом порушення правил карантину.
По справі № 331/1127/20 порушення карантину не відбувалося у зв’язку у тим, що підприємство здійснювало роздрібну торгівлю телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах, що включає роздрібну торгівлю телефонними апаратами, апаратами мобільного зв’язку. Тому керівником підприємства не порушено Постанова КМУ від 11 березня 2020 року № 211.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
