Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/11330/17, в якій досліджував питання притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Обставини справи

Суть справи полягала в тому, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Національної асоціації адвокатів України не надано належної оцінки доказам та доводам детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України щодо не дотримання правил адвокатської етики адвокатами при здійсненні захисту своїх підзахисних.

Так, позивач наголошував на тому, що зазначені адвокати в судовому засіданні склали з себе повноваження захисників підозрюваних та покинули залу судового засідання, що на думку позивача, є свідченням того, що адвокати порушили основні засади здійснення адвокатської діяльності, а відтак рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що відповідачі належним чином дослідили та надали оцінку доводам, що були надані адвокатами, стосовно яких здійснювалася перевірка та особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів. За результатами розгляду відповідних скарг відповідачі прийняли законні та обґрунтовані рішення.

Висновок Верховного Суду

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що ряд обов’язків на захисника покладає кримінальне процесуальне законодавство.

Зокрема, за змістом частин першої, другої статті 329 КПК України захисник, який присутній у залі судового засідання, зобов’язаний заявляти клопотання, подати заперечення лише після надання йому слова головуючим у судовому засіданні, а також зобов’язаний додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

У силу частин першої, другої статті 47 КПК України захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Також ВС підкреслив, що захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути у призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган.

Згідно із частиною другою статті 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

ВС зазначив, що за змістом вищенаведених положень, захисник зобов’язаний підкорятися вимогам та розпорядженням головуючого. Захисники покинули судове засідання, однак, процесуальних дій, які б вказували на протиправну поведінку захисників, головуючим суддею не вчинено.

Слідчий суддя не вважав за необхідне порушити перед органом, уповноваженим на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначених захисників у судових засіданнях 25 червня та 28 липня 2016 року.

ВС зауважив, що Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності та скасування оскаржуваних рішень відповідачів є законними та обґрунтованими.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення – є дискреційним повноваженням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.